Довідник з української літератури
ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН
ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН (1701, Умань — між 1770 — 1779, Прилуки) — історик і хроніст.
Походив з давнього козацького роду. Навчався в Київській академії. По закінченні її (1722) ходив в чужоземні краї, аби продовжити освіту, але через хворобу змушений був залишитися в Польщі. Через православну віру та українське походження не зміг там дістати належної освіти. 1726 р. повернувся до Києва, де закінчив курс богословія. Служив канцеляристом Генеральної військової канцелярії (1731 — 1735), потім сотником Прилуцької (1735 — 1741), Яготинської (1751 — 1757) і Переволочанської сотень (1757 — 1763), з 1763 р. — абшитований полковий обозний. Вийшовши у відставку, оселився в Прилуках. 1738 р. переклав з польської на книжну українську мову щоденник С. Окольського „О Остраниновой войнє; з ляхами” (1738), 1770 р. — записки польського мемуариста М. Титловського про польсько-турецьку війну 1620 — 1621 рр., які доповнив фактами з „Українського вірогідного літопису” та „Війною домовою” С. Твардовського у власному перекладі. 1770 р. склав „Собраніє историчєскоє”, яке обіймає час від 1299 по 1599 рр., до якого додані й згадані переклади. Написав також автобіографічне оповідання.
Літ.: Маслов С. До питання про літературну спадщину С. Лукомського // Ювілейний збірник на пошану акад. М. С. Грушевського. К., 1928. Т. 11.
М. Шевчук