Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Фольклор

"УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР" - навчальний посібник

ГЛУХІВЩИНА В ЗАПИСАХ ФОЛЬКЛОРИСТІВ ТА ЕТНОГРАФІВ

Численні фольклорні дослідження народних пам’яток, їх вивчення і систематизація було здійснено на Глухівщині нашими земляками. Цікаво вивчати етнографічні здобутки родини Марковичів. Опанас Маркович з дружиною М.Віленською (Марко Вовчок) приїздили до рідного брата В.В.Марковича в c. Локотки (під Шосткою), де слухали колядки, щедрівки місцевого населення і записували почуте, а на Остерщині - варіант думи про брацлавського полковника Івана Нечая та історичну пісню про Івана Бондаренка.

Відомі його “Народні південно-російські пісні“ (1854). Прилуцька гілка Марковичів - Олександр Іванович (1847 - 1903) - фольклорист, літературознавець; Микола Андрійович (1804 - 1860) - етнограф, фольклорист, ним створені збірки обробок.“Українські народні наспіви“(1840), “Південно-російські пісні“ (1857).

Син Миколи Андрійовича - Андрій Миколайович (1830 -1907) є автором збірки “Украинские народные напевы, положенные на фортепиано“ (1860).

У Глухові народився і творив Іван Кульжинський (1803 - 1884) - відомий цілою серією краєзнавчих нарисів („Малоросійське весілля“, „Обжинки“, „Вечорниці“).

До когорти яскравих особистостей кінця ХІХ - початку ХХ ст. належить етнограф, письменниця, учасник громадівського руху Пелагея Яківна Литвинова (уроджена Бартош) (1833 - 1904). У Землянці, звідки вона родом, записані нею весільні обряди і звичаї. Однією з найдокладніших та найкращих її наукових праць була робота „Весільні обряди і звичаї у c.Землянці“, яка була надрукована в 1900 році в ІІ томі „Матеріалів до українсько-руської етнології“. Зроблені нею записи принесли їй славу видатного українського народознавця не тільки в Україні, а й у Європі.

В „Киевской старине“ за червень 1886 р. було опубліковано статтю П.Литвинової-Бартош „Как землянцы потеряли свою вольницу“, за березень 1899 р. - статтю „Закрутки і заломи“, де розповідалось про чаклунство в c.Землянка“, за травень 1904 р. - „К истории основопрививания в Малороссии“. Перу дослідниці належить також стаття „Криниця - богиня родючості у сіверян“. Незавершеними залишились „Народний календар“, „Народна кухня“, „Ткацтво“.