Всі публікації щодо:
Вінграновський Микола

Розробки уроків - ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас II семестр - (за підручником В. О. Науменко) - 2014 рік

ЗВОРУШЛИВЕ ЗВУЧАННЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Цап забрів у двір рогатий —

Цуценя втекло до хати.

Цілу ніч йому не спалось —

Цапа цуценя боялось.

2. Гра «Утвори слово».

— У поданих словах замість першої риски уявляйте букву е, а замість другої — букву а та читайте.

Уперше читайте повільно, вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.

т-м-

в-н-

сп-к-

Г-н-

тв-рд-

р-дьк-

сц-н-

в-рб-

з-бр-

Д-сн-

в-сн-

р-бр-

п-н-л

м-д-ль

м-т-л

т- -тр

ф-рм-

с-стр-

ст-жк-

м-ж-

г-кт-р

кр-йд-

п-к-р

-кр-н

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «У художньому музеї».

Учні презентують свої малюнки, розповідають про персонажа, якого зобразили.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Відгадайте загадку.

✵ Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував —

Нам капусту попсував. (Заєць)

— Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?

Цікаво знати!

Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.

Чому зайченят не відчуває жодний звір?

На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він присвятив цьому милому звіряткові.

Фізкультхвилинка

V. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Приспало просо просеня». (с. 126)

1) Читання вірша учнями в парі одне одному.

— Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?

— Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?

2) Виразне читання вірша учнями вголос.

3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Хто розмовляє із зайченям? (Просо — злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.)

— Що просо розповіло зайчикові?

— Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.

— Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?

— Знайдіть у вірші уособлення.

— Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.

— Що надає цьому опису зворушливого звучання?

2. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

3. Гра «Добери рими».

Просеня… (зайченя);

просо… (косо);

спи… (снопи);

око… (високо);

вовк… (намок);

укрився… (завовчився);

горби… (води);

пустка… (капуста);

ти… (рости);

лапку… (зайченятко).

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам урок?

— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш.