Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Микола Вороний. Євшан-зілля. Коротко про письменника. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів

Мета: розповісти учням коротко про письменника, вчити виразно і вдумливо читати поему, розповідати про її історичну основу, зв’язок з народною легендою (за літописом), визначати головну думку, співвідносити давноминулі події, описані в поемі, з сучасністю, висловлювати власне розуміння почуття патріотизму; формувати розуміння значення історичної пам’яті для кожної людини як усвідомлення приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині; виховувати патріотизм і толерантне ставлення до інших народів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет М. Вороного, виставка творів письменника, підручник, зображення євшан-зілля.

Теорія літератури: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Стратегія «Мікрофон».

— Пригадайте, що ви знаєте про літописи.

— Який літопис ви вивчали в 5 класі?

— Хто був найвидатнішим літописцем періоду Київської Русі?

III. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

Сьогодні ми будемо говорити про те, що людина має завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя, де її коріння і чому вона не має права бути безбатченком. І допоможе нам у роботі твір М. Вороного «Євшан-зілля». В основі сюжету цього твору — розповідь, запозичена автором з Галицько-Волинського літопису.

2. Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Мотивація учіння.

1. Слово вчителя.

Любов до рідної землі — найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була — багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, — і якою б вона не була — дорослою чи малою, — рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства — матіоли й чорнобривців.

Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

2. Методичний прийом «Гронування».

Учитель. Запишіть, із чим пов’язане ваше почуття прив’язаності до рідного краю.

V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про М. Вороного.

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної ниток — радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного? Народився на Кіровоградщині в ремісничій сім’ї, тобто в сім’ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи пройшли в селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня. Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович почав писати вірші. Та, на жаль, погляди, які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Навчався в реальному училищі в Ростові, мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання в Росії для нього були закриті. Тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком. Разом працювали у журналі «Життя і слово». та інших виданнях. М. Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі «Руська бесіда». а згодом переїздить на схід України і співпрацює в театрі М. Кропивницького. Перший друкований твір поета з’явився у 1893 році «Не журись, дівчино». У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії». згодом, у 1913 р., — «В сяйві мрій». А в 1917 р. вийшла друком поема «Євшан-зілля». яка була створена на основі літописного оповідання. Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури, збиралися грозові хмари. Письменник був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На його твори після того на довгий час було накладено заборону.

2. Читання вчителем уривка з Галицько-Волинського літопису.

Тоді Володимир Мономах пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю і загнавши окаянних агарян. По смерті ж Володимировій остався у Сирчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою». Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче, — дай йому понюхати зілля, що зветься євшан».

Той же не схотів [ні] вернутися, ні послухати. І дав [Ор] йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». І прийшов він у землю свою.

3. Словникова робота. Перший етап роботи.

Учні пояснюють значення слів, записаних на дошці:

євшан-зілля — різновид полину;

ясир — люди, взяті в полон, та награбовані речі;

почет — пошана;

розкоші — багатство;

гудець — співець і музикант;

земля руська — у цьому тексті: землю українську;

Перун — бог грому;

твар — обличчя;

зілля-приворот — чарівне зілля.

4. Читання учнями поеми М. Вороного «Євшан-зілля».

5. Словникова робота. Другий етап роботи.

Учні з допомогою вчителя пояснюють значення слів, виписаних під час читання твору.

6. Складання плану поеми «Євшан-зілля».

1. Вступ. Звернення автора до літопису.

2. Основна частина:

а) життя у розкошах ханського сина;

б) туга батька без улюбленої дитини;

в) бажання батька;

г) «пісня вольного народу»;

д) чарівне зілля;

е) воля.

3. Висновок. Звернення автора до України і її синів.

7. Робота з текстом поеми.

Учитель. Відтворіть ланцюжок, за яким відбулося повернення сина до рідного краю.

Слово рідне → героїчна пісня → колискова → євшан-зілля

Учитель. Що змусило повернути юнака додому?

8. Слово вчителя.

Учені стверджують, що запах має на підсвідомість людини особливий вплив. Так, одні запахи заспокоюють, інші — бадьорять, ще інші навіть викликають агресію. Запах має важливе значення у стосунках між людьми. Так, приємний запах свіжості приваблює, допомагає спілкуватися, викликає симпатію, неприємний — відштовхує. Запахові образи тісно пов’язані із зоровими, відчуттєвими. Так, запах пирогів, свіжого хліба може нагадати рідний дім, близьких людей, запах кави — вечір приємного спілкування, запах свіжоскошеної трави — дитинство тощо. Про запахи навіть написано роман (П. Зуюскінд «Запахи»., де герой за допомогою компонування запахів викликав у пам’яті спогади про місця, що його приваблювали, йому подобалися.

— Перечитайте рядки, де зображено реакцію молодого половця на пахощі євшан — зілля. Чим це можна пояснити?

9. Вивчення теорії літератури. Метод «Бортовий журнал».

Учні фіксують у зошитах основні ключові поняття теми, поданої у підручнику, про поему.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Стратегія «Мікрофон».

— Як ви гадаєте, чи можна почуту історію якось пов’язати із сьогоденням?

VII. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: виразно читати і переказувати за планом зміст поеми М. Вороного «Євшан-зілля».

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

♦ для учнів високого рівня навченості: скласти сенкан про Батьківщину;

♦ для учнів достатнього рівня навченості: відповідати на запитання, вміщені у підручнику після тексту.