Всі публікації щодо:
Рутківський Володимир
Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік
Володимир Рутківський. Джури козака Швайки (На козацьких островах). Творчість відомого українського письменника. Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди
Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, його історичною основою, навчити пояснювати поєднання у творі фантастичного і реального, аналізувати роль художніх засобів; удосконалювати вміння знаходити й коментувати описи природи, портрети персонажів, висловлювати власні судження про геройство і вміння з честю вийти з найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки, його юних помічників Грицика та Санька; розвивати усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків; виховувати й утверджувати ці якості в наш час.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет В. Рутківського, виставка його творів, ілюстрації до них, карта України XV століття, мультимедійні засоби.
Випереджувальне завдання: учні-біографи готують повідомлення та презентації про життя Володимира Рутківського; учні-історики — повідомлення про історичну основу роману «Джури козака Швайки»; учні-літературознавці — розповідь про саму книгу; учні-художники — ілюстрації до роману.
Епіграф до уроку:
Що я додав до того врожаю?
Усі держави б’ються між собою.
Ми ж за державу билися свою.
Ліна Костенко
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Кожен з вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків — козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному романі «Джури козака Швайки» одного з найцікавіших сучасних українських дитячих письменників, ім’я якого, на жаль, ще донедавна було майже невідоме широкій публіці. Пропоную вам самим назвати його, «розшифрувавши» акровірш.
Виразне читання вірша Наталії Марченко.
Весняніє, брунькується затято,
Обори зимні спрагло прорива!
Лошам гривастим Боже потерчатко,
Окрилюючись, звихрює слова!..
Димлять мости згорілі… Степ гуде…
Минаються і броди, й перепони.
Рве кінь шалений шовкові попони.
Рук не прийма… На поводу не йде…
Уп’ється зранку зорями — і в лет!
Туман гуде передчуттям утрат…
Коли ж гукне прорватися вперед
Іржавцем древнім висвячений брат?!..
Весна. Доріг!!! Шаленства марнота.
Сьогоднішнього дня п’янкий окраєць
Кидає вкотре в торбу мудрий заєць
Й солодкі крихти Янголу зміта…
III. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
Повідомлення учнів-біографів «Знайомство з письменником».
Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень чи презентацій.
18.04.1937 р. — народився в селі Хрестителеве на Черкащині.
1944-1954 рр. — навчався у Богодухівській середній школі й у середній школі села Велика Бурімка.
1955-1957 рр. — навчався в Одеському інституті харчової та холодильної промисловості.
1958 р. — навчався в Одеському політехнічному інституті.
1959 р. — перша публікація вірша в обласній газеті «Чорноморська комуна».
1959-1966 рр. — працював на Одеському суперфосфатному заводі.
1966 р. — вийшла перша збірка віршів «Краплини сонця».
1968 р. — вийшла друга збірка віршів «Плоти».
1969 р. — прийнятий до Спілки письменників України.
1968-1973 рр. — працював редактором Одеського облтелерадіокомітету.
1973-1975 рр. — навчався на Вищих літературних курсах у Москві.
1977 р. — вийшла збірка віршів «Рівновага».
1977 р. — вийшла повість для дітей «Аннушка».
1981 р. — вийшла повість-казка для дітей «Бухтик з тихого затону».
1985 р. — вийшла книжка нарисів «Земля майстрів».
1986-1989 рр. — працював відповідальним секретарем Одеської філії СПУ.
1987 р. — вийшла поетична збірка «Знак глибини».
1988 р. — надруковано казкову повість «Гості на мітлі».
1989 р. — вийшла книжка дитячих повістей «Канікули у Воронівці».
1992-2001 рр. — працював завідувачем відділу газети «Одеські вісті».
1993 р. — постановка п’єси «Прибульці» в Одеському театрі юного глядача.
1994 р. — вийшла казкова повість «Слуга баби Яги».
2001 р. — вийшла історична повість «Сторожова застава».
2004 р. — вийшов роман у трьох книгах «Сині Води».
2005 р. — вийшла поетична збірка «День живої води».
2007 р. — вийшов історичний роман «Джури козака Швайки».
2008 р. — вийшла повість «Потерчата».
2009 р. — вийшов історичний роман «Джури-характерники».
2010 р. — вийшов історичний роман «Джури і підводний човен».
2012 р. — трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України — Національної премії імені Тараса Шевченка.
Повідомлення учнів-істориків про історичну основу роману В. Рутківського «Джури козака Швайки».
Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень (з використанням карти України).
Наприкінці XV століття українські землі — Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина — входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України — Середнє Подніпров’я, Побужжя, Запорожжя — була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на «уходах» — у гирлах річок — і там рибалили, добували мед, полювати. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV - на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей з різних соціатьних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров’ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська — в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі І Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV-XVII ст. південь України був охоплений полум’ям безперервної боротьби з турецько-татарськими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько- литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського «Джури козака Швайки».
Повідомлення учнів-літературознавців «Роман «Джури козака Швайки» — твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях».
Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень.
Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» — це перша книга з історичної трилогії В. Рутківського для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у 2007 році, тоді ж була визнана найкращою книжкою для дітей та юнацтва. Та найвищою оцінкою повісті видається зізнання Івана Малковича, що його син назвав «Джур…» «найкращою книжкою, яку видав батько».
«Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись насамперед не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Події твору відбуваються на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Та сюжетним стрижнем твору виступає не видатна історична особа, а герої, створені уявою письменника (Пилип Швайка, Санько й Грицик), які опиняються в центрі важливих історичних подій періоду боротьби українських козаків проти татарської орди.
Головні герої твору — друзі-підлітки Санько та Грицик, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом. Ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.
Старшим другом та прикладом для хлопців є воронівський сирота, козацький вивідник Пилип Швайка, чиє ім’я винесене в заголовок твору, тим самим вказуючи, що саме він є зразком, витвореним письменником для наслідування юними читачами. Швайка — людина-легенда, вовкулака-перевертень зі ста обличчями, боєць і шпигун, але водночас щира, відкрита та добра душа. Він має вірного друга — коня Вітрика, який розуміє людську мову й самостійно виконує доручення господаря. А ще він має вовка-побратима Барвінка, що не раз рятував козакові життя. Та й сам Пилип — людина неабияка: знає всі козацькі хитрощі, уміє бути «своїм» і серед татар, і серед поляків, знається на травах і зброї. Та головне в ньому — самовіддана любов до своєї землі й щира відданість людям, які на ній живуть.
Серед позитивних персонажів твору є й улюблені письменником типи дідів-мудрагелів — Кібчика та волхва Кудьми, образи молочного брата Швайки — татарина Рашита, юного богатиря Демка та відважних козаків Вирвизуба, Перепічки й багатьох інших.
Як і в попередніх творах письменника, власне негативних персонажів у романі небагато, насамперед це пан Кобильський, його слуга Тишкевич, а також татари — страшні, вправні й підступні воїни, достойні вороги і водночас — сусіди «урусів», які так само мріють про благополучне заможне мирне життя, люблять лицарські поєдинки та лови, уміють щиро товаришувати й любити.
Роман В. Рутківського «Джури козака Швайки» настільки сподобався читачам, що автор написав ще дві книги про джур — «Джури-характерники» та «Джури і підводний човен». А 9 лютого 2012 року трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України — Національної премії імені Тараса Шевченка.
IV. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей у виучуваному матеріалі й розкриття внутрішньої суті явищ та процесів.
Слово вчителя.
Роман В. Рутківського «Джури козака Швайки» складається із трьох частин:
✵ Частина 1. Втеча з рідного дому
✵ Частина 2. На козацьких островах
✵ Частина 3. Джури вирушають у дорогу
На уроках ми ознайомимося із другою частиною твору — «На козацьких островах».
Словникова робота.
Джура — зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає — його за це вчать козацької справи.
Швайка — те саме, що й шило.
Уруські села (татар.) — українські села.
Ногайці, ординці — татари.
Плавні — заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.
Читання та коментування змісту твору за питаннями.
— Чи сподобалися вам прочитані розділи роману В. Рутківського «Джури козака Швайки» ? Чи легко було їх читати?
— Назвіть імена персонажів, про яких найбільше розповідається у творі. За яких обставин відбулося перше знайомство з ними?
— Як і чому головні герої твору потрапили на Кам’яний острів? Як козаки прийняли Швайку, Грицика і Санька?
— Якого звіра злякався Грицик уночі? Чому Пилип Швайка зустрів вовка як найкращого друга? Чим особливий був цей вовк?
— Через що Грицик, Санько та Барвінок залишилися самі на острові? Чим вони займалися?
— Хто такий Тишкевич? Чим небезпечний він був для козаків? З якою метою Тишкевич прибув на острів? Розкажіть, як хлопчаки взяли його в полон і як в’язневі вдалося утекти.
— Куди попрямував Тишкевич, рятуючись від переслідування Пилипа Швайки? Що пов’язувало його з татарами?
— Зачитайте розмову Іслам-бека і Тишкевича на вершині пагорба. Чого найбільше боялися вороги?
— Як урятувалися Швайка, Грицик і Санько від татар? Який Саньків талант допоміг їх порятунку?
— Розкажіть про зустріч Тишкевича з Демком, на прізвисько Дурна Сила. Як Демко опинився у степу? Чому він повірив Тишкевичу? Хто допоміг зрозуміти Демкові, що Тишкевич не той, за кого себе видає? Як Демко виправив свою помилку?
— Хто такий дід Кудьма? Чому він шукав таких хлопців, як Санько?
— Про кого з татарів Пилип Швайка казав, що вони з ним немов брати? Яку роль відіграв пастух Рашит у долі головних героїв твору?
— Зачитайте фрагмент розділу «Козацькі розмови», починаючи від речення: «За казаном запала мовчанка…» — і до слів: «Біда лиш у тім, що все сирі гілки трапляються». Про що говорили козаки? Поясніть прихований зміст останніх слів діда Кібчика.
— Розділом «Козацькі розмови» завершується друга із трьох частин роману «Джури козака Швайки», але не весь роман. Як, на вашу думку, склалася подальша доля героїв твору?
Проблемне запитання.
— Кого з героїв роману «Джури козака Швайки» ви узяли б собі за приклад? Чому?
Робота в групах.
Учні об’єднуються у групи і складають паспорт одного з героїв твору — козака-характерника Швайки, його юних помічників Грицика та Санька, вказуючи такі відомості:
✵ ім’я та прізвище;
✵ вік;
✵ місце проживання;
✵ портрет;
✵ особливі прикмети;
✵ риси характеру;
✵ уподобання;
✵ відомості про рідних та друзів;
✵ факти біографії тощо.
— На основі прочитаного й почутого на уроці складіть узагальнювальний образ українського козака.
Творче завдання.
— Уявіть, що ви перебуваєте серед героїв роману «Джури козака Швайки». Чи були моменти, коли вам хотілося втрутитися в перебіг подій, дати якусь пораду, щось змінити? Якщо так, то коли це було і якими були б ваші вчинки, поведінка?
Мистецький практикум.
— Розгляньте ілюстрації до твору, намальовані художником Максимом Паленком та вашими однокласниками, і доберіть до них підписи.
— Чи погоджуєтеся ви зі словами, що ілюстрації Максима Паленка «можна «читати» ніби ще один текст у тексті, де кожна деталь промовляє, а кожний малюнок приховує в собі власну історію» ?
Пошукове завдання.
— Знайдіть у тексті описи природи. Які художні засоби використовує в них автор?
— Простежте, що у творі є уявним, фантастичним, а що — реальним. Свої думки підтвердьте цитатами з тексту.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Літературна вікторина.
— У якому столітті відбувається дія роману? (XV cт.)
— Що означає татарською мовою слово «козак» ? (Вільна людина).
— Про яку історичну подію згадується у творі? (Битва під Синіми Водами).
— Де жили Санько, Грицик і Демко? (У Воронівці).
— Ким був козак Швайка? (Розвідником-вивідувачем).
— Яке прізвисько дістав Демко від діда Кібчика? (Дурна Сила).
— Чому Грицик і Санько змушені були тікати із села? (Рятувалися від гніву пана Кобильського).
— Хто одночасно служив і татарам, і шляхті? (Тишкевич).
— Чого мав навчати Санька дід Кудьма? (Ворожби і знахарства).
— Хто став джурою козака Швайки? (Грицик).
— Яку назву мало житло козаків? (Курінь).
— Якому герою належать слова: «… Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються» ? (Дідові Кібчику).
Робота з епіграфом.
— Прочитайте та прокоментуйте епіграф до уроку. У чому актуальність слів Ліни Костенко та роману В. Рутківського «Джури козака Швайки» ?
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
— Книга В. Рутківського «Джури козака Швайки» вчить нас…
Завершальне слово вчителя.
Кожному, хто із запоєм читав про неймовірні пригоди мушкетерів і хрестоносців, самураїв і вікінгів, ковбоїв і могікан, зрештою спадало на думку: «А де ж наші, українські, звитяжці та бійці?! Де ті неймовірні козаки та таємничі характерники, про яких із таким запалом розповідає історичка? Хто про них розповів без шкільного пієтету, по-людськи — цікаво і просто?!»
Відколи з’явилася перша книжка трилогії В. Рутківського, я щиро відповідаю: читай «Джур»!
Це справжні «хлоп’ячі» книжки, в яких багато суто чоловічого у вчинках і долях, у характерах героїв і сюжетах. А ще це — захоплююча історико-пригодницька оповідь, на сторінках якої знайшлося місце вовкулакам і волхвам, бродникам і характерникам, дітям із телепатичними здібностями та мудрим дідам, першому коханню та справжній чоловічій дружбі. Ми дізнаємося, наскільки складним, небезпечним і водночас неймовірно цікавим було життя на українському порубіжжі. Переконуємося самі, у який тугий клубок сплелися тут інтереси кількох народів і держав та як складно доводилося вашим ровесникам та їхнім старшим і молодшим товаришам у хитросплетінні тих історичних перипетій.
Окремими рисами головні герої трилогії Грицько, Санько та Демко чимось нагадують французьких мушкетерів Атоса, Араміса та Портоса, але троє сиріт із українського Степу куди цікавіші!
Переконана, що і вам, і вашим батькам, і навіть дідусеві з бабусею буде цікаво з цією дивовижною книжкою. Можливо, комусь із них видасться, що насправді все було не так, і тоді вся родина матиме змогу поритися в численних наукових дослідженнях і довідниках, щоб на власні очі переконатися, що фактично (про історичні події, реальних персонажів тощо) письменник нічого не вигадав. Ну, хіба зовсім трішечки… про вовкулаків, волхвів, характерників і підводного човна… А можливо, і ви, і ваші батьки з насолодою прочитаєте повний текст книги В. Рутківського «Джури козака Швайки», а потім й інші книжки про наших героїв — «Джури-характерники» та «Джури і підводний човен» (За Наталією Марченко).
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
— Обов'язкове: підготувати усний переказ епізоду, який найбільше сподобався; виписати з тексту фрази, які ви вважаєте ключовими для розуміння теми твору.
— За бажанням: порівняти героїв роману «Джури козака Швайки» з персонажами інших літературних творів та розіграти діалог на одну з тем: «Українські мушкетери», «Українські Гаррі Поттери», «Українські лицарі» і т. ін.
— Випереджувальне завдання: творча група «Шанувальники прислів’їв і приказок» має дібрати прислів’я і приказки про рідний край (орієнтовний матеріал — у конспекті наступного уроку).