Всі публікації щодо:
Франко Іван

Розробки уроків - Українська література 7 клас - 2015 рік

ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ВИРІШАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ. РОЛЬ ХУДОЖНІЙ ЗАСОБІВ, ОСОБЛИВОСТІ МОВИ Івана Франка «Захар Беркут»

Мета:

✵ навчальна: продовжувати роботу над аналізом ідейно-художнього змісту історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут»; допомогти школярам глибше засвоїти зміст твору, його провідні мотиви; навчити визначати художні засоби в тексті та враховувати їхню роль для розкриття сюжетної лінії;

✵ розвивальна: розвивати логічне мислення, спостережливість, уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки;

✵ виховна: виховувати патріотичні почуття, почуття поваги до батьків, вірність у дружбі та коханні як загальнолюдські морально-етичні цінності.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, портрет Івана Франка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Коментар учителя

Щоб краще розкрити тему твору, донести до читача головну думку, автор використовує багато різноманітних художніх засобів. У повісті чимало описів різних видів — портретів героїв, пейзажів, описи священного для тухольців каменя Сторожа, пожежі. Із метою надати повісті історичного колориту письменник вдається до архаїзмів (застарілих слів), історизмів (слів, що називають історичні реалії), наприклад, ратище (спис), смерди, хлопи (селяни), лучник (стрілець із лука), хоругов (прапор) та ін.

Сюжет твору напружений, із несподіваними поворотами. Навіть у спокійних описах відчувається внутрішнє напруження. Численні діалоги надають повісті динамічності, постійно тримають читача в напруженні. І це вказує на велику майстерність автора.

Діалектизми є лексичні (якесь поняття має іншу, ніж у літературній мові, назву), фонетичні (трохи по-іншому вимовляються), морфологічні (мають закінчення, відмінне від нормативного), синтаксичні (незвично побудовані речення).

Усі ці види діалектизмів наявні у творі І. Франка, але він не зловживає ними, інакше це утруднювало б розуміння слів і речень широкому колу читачів.

Пошуково-дослідницька робота

Завдання: знайти в наведених реченнях незнайомі або малознайомі слова, спробувати пояснити їх за контекстом, за здогадом чи за словником.

1…. Вся громада зібрана довкола каменя при вході тухольської тіснини: дівчата з вінками, молодці з музикою, всі в празничних чистих строях. 2. Так потішав себе старий Захар, але серце його скиміло глибоко: надто сильно, всею силою своєї душі він любив свого наймолодшого сина. 3. Так, отже, надіюсь, що ти скажеш мені те слово, як трафити до серця твоїх громадян і твого батька, щоб пристали на наше предложення. 4. Згори його обкручувано линвами і шнурами, здолу підкопувано його насаду і в шпару, що показалася недалеко під землею, вкладено скосом ялиці, що мали служити за підойми для обвалення каменя поперек тіснини.

Характеристика художніх засобів

Завдання: назвіть художні засоби, використані в наведених реченнях. поміркуйте, навіщо автор використовує ці засоби.

1. В його серці, смілім і чистім, як щире золото, відразу блиснула щаслива думка. 2. В очах дівчини заблисли дві перлові сльози. 3. Сонце вже піднялось на небі і меркотіло крізь гілляки, мов скісні золоті нитки та пасма. 4. Під водопадом творив потік просторий, спокійний і чистий, мов сльоза, ставок. 5. З пропадистих, чорних, мов горла безодні, дебрів піднімалася сивими туманами пара. 6…. виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім і тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. 7. Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя.

Гра «Хто швидше»

Клас поділяється на чотири команди. Завдання 1-ї команди — якомога швидше знайти й виписати з твору сім речень із порівняннями; завдання 2-ї команди — якомога швидше знайти й виписати з твору сім речень із метафорами; завдання 3-ї команди — якомога швидше знайти й виписати з твору сім речень із персоніфікаціями; завдання 4-ї команди — якомога швидше знайти й виписати з твору сім речень з епітетами.

Цитований диктант «кому належать слова»

1. «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть». (Максим) 2. «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!» (Захар Беркут) 3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» (Тугар Вовк) 4. «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться». (Бурунда) 5. «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто.» (Максим) 6. «Ми над усе любимо свій кутик, — коли б так кождий інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо». (Максим) 7. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!» (Захар Беркут) 8. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник.» (Митько Вояк). 9. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!» (Мирослава) 10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!» (Мирослава) 11. «Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чингісхану. Велика ласка буде!» (Пета). 12. «Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя». (Мирослава)

«Мікрофон»

♦ Захар Беркут звернувся до громади з прощальним словом — говорив про значення згуртованості, дружби, злагоди між людьми. Хто ще у світовій літературі теж виступив зі словом про значення товариства? (Тарас Бульба з однойменної повісті М. Гоголя)

♦ Як пов’язані проблеми повісті І. Франка «Захар Беркут» із нашою сучасністю? (Нині теж постає проблема згуртованості народу, його одностайності, виховання почуття патріотизму, людської гідності.)

♦ Чому І. Франка називають Великим Каменярем? (Бо він хотів своїми творами допомогти народові знайти власний шлях у житті, як Каменяр, вимощував йому дорогу.)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Написати міні-твір на одну з тем: «Сила народу — в єдності», «Мої думки щодо вибору Тугара Вовка», «Чим міг би я пожертвувати заради країни».