Всі публікації щодо:
Герасим’юк Василь

Розробки уроків - Українська література 8 клас - 2016 рік

В. Герасим'юк. «Чоловічий танець». Розмаїття сучасної лірики. Поєднання в поезіях глибинної історичності бачення світу з відчуттям сучасної присутності в ньому

Тема В. Герасим'юк. «Чоловічий танець». Розмаїття сучасної лірики. Поєднання в поезіях глибинної історичності бачення світу з відчуттям сучасної присутності в ньому

Мета: ознайомити з поезією сучасного автора, допомогти учням розкрити ідейно-образний зміст, метафоричність поетичних образів; розвивати образне та аналітичне мислення, навички виразного, вдумливого читання ліричних творів, уміння висловлювати власні думки з приводу прочитаних поезій; формувати життєву позицію самоствердження, естетичні смаки, уміння відчувати й бачити красу художнього світу.

Теорія літератури: ліричний твір, різновиди лірики, художні образи, художні засоби.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, фрагменти кінофільмів із показом гуцульських звичаїв та обрядів; краєвиди Карпат.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

✵ Перевірка домашнього завдання.

1. Прочитати складеного письменникові листа.

2. Зачитати виразно програмні твори та дібрані інші поезії В. Голобородька, обґрунтувати свій вибір.

3. Поділитися своїми думками з однокласниками, поміркувавши над таким питанням: Василь Голобородько у вірші «З дитинства: дощ». говорить складно про просте чи просто про складне?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

✵ Вступне слово вчителя.

Одне знаю напевно: справжня творчість завжди існує в одному примірнику… — пише сучасний український поет В. Герасим’юк, зі справжньою творчістю якого ми знайомитимемося на сьогоднішньому уроці.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

✵ Бесіда.

Природа нашої України дуже різноманітна — є ліси й степи, ріки й озера, долини й гори.

— Як ви думаєте, чи відрізняються в цілому люди, що живуть на рівнинах, і ті, що живуть у горах, за своїм характером, світовідчуттям? Чим саме?

— Чи має право хтось переслідувати, карати людину, яка не вчинила кримінального злочину, за її любов до батьківщини, за прагнення жити по-людськи?

— Кого з письменників родом із Карпатського краю ви знаєте, які твори читали? Чи помітили якісь мовні особливості цих творів?

✵ Слово вчителя.

Чи може людина, що народилася в Казахстані, бути щирим українцем чи українкою? Може, якщо вона з родини українців, репресованих і висланих тоталітарним режимом у далекі краї тільки за любов до рідного краю та прагнення жити гідно. Така історія сучасного українського поета Василя Дмитровича Герасим’юка. Народився він у гуцульській родині, вивезеній у 1940-ві роки до Караганди на «вічне поселення». Наприкінці 50-х батьки змогли повернутися в рідне с. Прокурава Косівського району Івано-Франківської області, де й минуло дитинство майбутнього поета.

Саме тут споконвіку живуть митці: різьбярі, музики, ткачі, вишивальниці, кушніри… Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював». а мати вишивала «стрімкі узори».

Середню освіту здобув у Коломийській середній школі. 1978 р. закінчив українське відділення філологічного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Десять років працював у видавництві «Молодь». спочатку редактором, а потім завідувачем редакції. Потім був старшим редактором поезії видавництва «Дніпро». а пізніше почав працювати на радіо коментатором, заступником завідувача редакції літературних програм Національної радіокомпанії України та радіоведучим.

Герасим’юк почав писати ще учнем старших класів Коломийської середньої школи. Перші поезії хвалили й учителі, і працівники місцевих газет, але Василь не поспішав їх оприлюднювати, вивіряв і шліфував свій талант.

Справжній поетичний дебют Василя Герасим’юка відбувся 1982 року, коли побачила світ перша збірка його віршів «Смереки». Уже в цій збірці Гуцульщина захоплює не етнографією та не екзотикою, а магією слова, що намагається осмислити народну культуру, духовну сутність нації через призму трагічних викликів часу. Кожна нова книжка стає літературною подією.

Особливістю Гуцульського краю є поєднання язичництва та християнства, і це відчувається у віршах В. Герасим’юка, написаних до того ж не в зовсім звичній для нас формі. Поетика гуцульських обрядів, замовлянь, заклинань, легенд, звичаїв, усього естетично оформленого побуту й поводження — усе це аспект світогляду, поважна частина свідомості поета.

Він відкривав Карпати як світ особливого співжиття людини й природи. Назва збірки немовби схиляла до гуцульського містечкового патріотизму. Смеречки й потічки на той час уже заполонили українську поезію й естраду. Але в Герасим’юка смерека не окраса ландшафту й не спонука до поетичного сентименталізму, а величина міфотворча, аналог світового дерева чи дерева життя й роду в болісному стражданні за всіх нас, бо поет не може бути окремо від свого народу, він обтяжений і його чеснотами, і його гріхами, — тобто бере на себе все.

«Ми в Україні боготворимо образ Матері. Це прекрасно — молитися до матері. Може, цим ми і відрізняємося від решти світу». «Віра допомогла моїм батькам вижити, адже вони десять років провели в Караганді. Віра в Спасителя допомогла їм, як і тисячам тисяч моїх земляків. Моя віра — це не віра інтелектуалів. Вона нагадує швидше віру первісних християн, фантастичну віру, що змушувала повстанців УПА, юних дівчат, підриватися на мінах. Ця віра не підлягала молодості — латиноамериканська проза, французька філософія, італійське кіно середини XX століття».

Василь Герасим’юк є одним з яскравих представників сучасного поетичного мистецтва. Кожна його книжка — особлива поезія. Естетичною особливістю поетики Герасим’юка є історична

асоціативність мислення. Його герой — громадянин, національно свідома особистість, якій болить нищення духовності українців.

Василь Герасим’юк — лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка. Нині живе й працює в Києві.

✵ Виразне читання поезії В. Герасим'юка «Чоловічий танець».

✵ Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.

✵ Евристична бесіда.

— Чому поет, звертаючись до юнака, говорить у наказовій формі — «ти мусиш».

— Чому «тяжко почати і зупинити танець». Що нагадує цей рух по колу в тісному єднанні?

— Що символізують слова вірша «піт і кров».

— Які біблійні мотиви відчутні у вірші В. Герасим’юка «Чоловічий танець». Що це додає до змісту твору?

✵ Коментар учителя.

Життя в горах — постійне випробування для людини. Самій їй не вижити. Потрібна міцна рука друга, надійна «підстраховка». Тому в Карпатах особливо цінується справжня чоловіча дружба, готовність підставити плече, прийти на допомогу, можливо, навіть на шкоду своїм інтересам. Символом цієї дружби й згуртованості є традиційний гуцульський чоловічий танець «Аркан». адже здавна чоловіки — сила, опора, надія для родини, громади, держави.

Вірш В. Герасим’юка «Чоловічий танець». створений у формі звертання до юнака, який повинен стати дорослим, відчути вагу чоловічих обов’язків та відповідальності, силу побратимства й міцної чоловічої дружби. Чоловічий танець у вірші В. Герасим’юка нагадує древній ритуал, посвячення «у чоловіки». У сучасному світі його можна розглядати як алегоричну картину, символ духовного єднання в боротьбі за незалежність, за справедливість. Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання, його циклічну повторюваність.

У поезії відчуваються біблійні мотиви — мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір спасіння ближніх, що прирівнюється до постійної необхідності українських чоловіків боротися за рідну землю, за людські права.

Відчувається могутня енергетика від незвичайного стилю та форми віршування — верлібру, повторів і скупих, але вагомих художніх засобів — епітетів («по-звіриному протяжним»; «найтісніше». тощо), звертання до вищих сил, метафор («коло тяжко рветься». «мертво стиснувши долоні інших». «щоб не випасти із цього світу»..

Хоч вірш написаний верлібром, але відчувається певний ритм, близький до ритму танцю, про який автор говорить у першому рядку: «Ти мусиш танцювати аркан…».

Образ «аркану». «зчеплених рук». «чоловічого кола». пронизує всю поезію. І ми розуміємо, що йдеться про щось вагоміше, ніж танець — про людське життя, про роль чоловіка. Вірш «Чоловічий танець». — суцільна метафора, а такий образний засіб можна розуміти по-різному, і кожен читач може знайти у творі щось співзвучне своїм думкам.

Ця поезія є авторським образним тлумаченням народної обрядовості як засобу збереження й передачі засад духовності, загальнолюдських цінностей, морально-етичних норм.

Поезія В. Герасим’юка непроста. Вона часто має кілька прочитань, викликає різні асоціації, символічні образи. Часто їх легше відчути, ніж зрозуміти. Це ніби гімн древньому гуцульському духові, культурі та історії.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

✵ Складання анкети-характеристики письменника.

Ім’я, по батькові, прізвище — Василь Дмитрович Герасим’юк

Рік народження — 1954

Місце народження — Караганда (Казахстан)

Батьки — Дмитро та Марія Герасим’юки, репресовані

Навчання — середня школа в Прокураві, потім старша школа із золотою медаллю в Коломиї; українська фітологія Київського університету ім. Т. Шевченка

Рід занять, захоплення — працівник редакції, редактор; радіокоментатор, ведучий літературних програм українського радіо

Основні твори — поетичні збірки «Смереки». «Потоки». «Космацький узір». «Діти трепети». «Осінні пси Карпат». «Серпень за старим стилем». «Поет у повітрі». «Була така земля».

Нагороди, відзнаки — Премія «Благовіст». літературні премії імені Павла Тичини, «Князь роси». імені Тараса Мельничука, «Планета поета». імені Леоніда Вишеславського, національна премія України імені Тараса Шевченка

✵ Бесіда.

— Які якості сучасного поета ви відзначили б в особистості Василя Герасим’юка?

— Що пов’язує поета з письменниками — його попередниками?

— Що, на ваш погляд, Василь Герасим’юк уважає для себе найголовнішими життєвими цінностями?

✵ Коментування висловлювань про поета.

… З’ява В. Герасим’юка в літературі на початку 70-х років минулого століття ознаменувала нові віяння в поезії, де переважали не романтичні оспівування карпатської краси, а суворий погляд на історію рідної Гуцульщини. Уже перша збірка «Смереки». пахла… віковими болями та трагедіями краю, де народилося опришківство… де в 50-х роках минулого століття горами нишпорили «заготівельники». гуцульських душ, вивозячи в сибіри всіх, хто не корився поневолювачам. (Інтернет-газета «Молодий буковинець».

Василь Герасим’юк — «один із небагатьох наших поетів, у віру яких віриш, бо відчуваєш її в тканині мовлення, в ставленні до світу й людини, в неухилянні від ризикових запитань, баченні людського блюзнірства, але й помічанні десь на скелі маленького павучка, що «тче образ Богородиці»….

Василь Герасим’юк — гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягнути шкалу Всесвіту». (І. Дзюба)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати одне із завдань.

1. Дослідіть звичаї й традиції гуцулів, їхнє ставлення до пісні й танцю, порівняйте їх із загальноукраїнськими, знайдіть спільне та відмінне, підготуйте про це повідомлення.

2. Опишіть образ справжнього, на ваш погляд, чоловіка, узявши окремі риси характеру знайомих вам людей та навівши конкретні їхні вчинки, різні життєві випадки.

3. У наш час прийнято говорити про тендерну політику — рівні права чоловіка та жінки. Як із цієї точки зору розцінювати вірш В. Герасим'юка «Чоловічий танець». ? Чи не применшує він роль жінки в житті, не «відмежовується». від неї?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

✵ Інтерактивна вправа «Займи позицію».

Поєднання біблійних та язичницьких мотивів у поезії — це…

А узагальнення в поетичній формі вікового досвіду й мудрості народу

Б вияв оригінальності та самобутності письменника

В химерна фантазія автора