Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Старовіцькі вірші

*

Сидиш одна у білій вежі

до наших покликів німа.

Вирують пристрастей пожежі,

а ти сидиш у білій вежі,

немає на лиці збентежень

та й радості також нема.

Сидиш одна у білій вежі

до наших покликів німа.

*

В пивницях цідим давній мед,

пісні складаєм для розваги:

п’янить любовний тріолет,

як у пивницях давній мед.

А в чадну ніч лише стилет

утаємничений у зраді.

В пивницях цідим давній мед,

пісні складаєм для розваги.

*

Гарцюють нетерпляче коні -

розпочинається турнір!

Цвітуть китайчані попони -

гарцюють нетерпляче коні.

А князь на злоченім ослоні

до всіх прихильно зводить зір.

Гарцюють нетерпляче коні -

розпочинається турнір.

Збудись князівно, і ожий,

бо нам потрібні ідеали,

без них мечі немов у ржі -

збудись, князівно, і ожий!

Серед вогненних вітражів

кричу, відкинувши забрало:

Збудись князівно, і ожий,

бо нам потрібні ідеали!

*

У герці вибитий з сідла,

лечу під ковані копита,

заслала світ червона мла -

я в герці вибитий з сідла.

Та з вежі промінець тепла

ще вічі встиг мої прикрити,

У герці вибитий з сідла,

лечу під ковані копита.

1970