Всі публікації щодо:
Малкович Іван

Отакий роззява

І. Малкович за С. Маршаком.

Переспів з російської.

Жив собі роззява, ліві двері справа...

З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став,

Шусть руками в рукави - з’ясувалось, то штани.

Отакий роззява, ліві двері справа.

Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: “Не так!“,

Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: “Не те!“

Отакий роззява, ліві двері справа.

Поспішаючи в дорогу рукавичку взув на ногу,

Ну а замість капелюха натягнув відро на вуха.

Отакий роззява, ліві двері справа.

Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал,

І двері відчинивши, до водія сказав:

“Шановний трампарампарам, я щось хотів сказати вам,

Я сів не в той ай-яй трамзал негайно треба на вокзай!“

Водій перелякався і на вокзал подався.

Отакий роззява, ліві двері справа.

Ось біжить він до кав’ярні, щоб квитки купити гарні,

Далі гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву.

Вибіг він аж на перон, там стояв один вагон.

Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс,

Примостився під вікном, тай заснув солодким сном.

З ранку - гульк! “Егей!“ - гукає - Що за станція питає,

Чемний голос відповів: “То є славне місто Львів“.

Ще поспав, аж сходить сонце, знов поглянув у віконце,

Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:

“Що за місто це, Боляхів, Коломия чи Батяхів?“

Чемний голос відповів: “То є славне місто Львів“.

Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку,

Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:

“Що за станція цікава, Київ, Зміїв чи Полтава?“

Чемний голос відповів: “То є славне місто Львів“.

Тут він крикнув: “Що за жарти? Жартувати так не варто.

Вчора я у Львові сів, а приїхав знову в Львів?..“

Отакий роззява, ліві двері справа.