Всі публікації щодо:
Познанська Марія

Хмарка

З далекого моря занесло хмарину:

То вітром її підганяло у спину.

Стомилась, заплакала хмаронька та

І сльози свої пролила на жита,

На гай, на долини, —

Сльозини-перлини.

Не стало, не стало у небі хмарини..

А ми засміялись: бо зелено скрізь,

І весело стало від хмарчиних сліз!