Всі публікації щодо:
Познанська Марія
Хмарка
З далекого моря занесло хмарину:
То вітром її підганяло у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини, —
Сльозини-перлини.
Не стало, не стало у небі хмарини..
А ми засміялись: бо зелено скрізь,
І весело стало від хмарчиних сліз!