Всі публікації щодо:
Глібов Леонід

Шкільний твір - Есе з української літератури

«Журба» Леоніда Глібова-перлина української літератури

Варіант 1

Леонід Глібов — талановитий український байкар, відомий автор акровіршів і загадок. Писав він і ліричні вірші, багато з яких покладені на музику і стали популярними українськими піснями. Одна з найвідоміших ліричних поезій Л. Глібова — вірш «Журба». У ній автор описав найкращу пору року: лагідне, тепле і ніжне, як молоді роки людського життя, літо:

«Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай».

Ліричний герой поезії сумує: осінь йому нагадує про те, що щасливі роки його життя вже промайнули і молодість давно минула. Засмучений він і тим, що людське життя занадто вже швидкоплинне, а щастя молодості вже ніколи не повернеться і залишиться жити тільки в пам’яті та згадках:

«Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої —

Пробігли дні щасливії

І радощі мої».

Вірш Л. Глібова «Журба» — це один з доказів великого таланту поета як лірика, свідчення його патріотизму, мудрості, гарного знання традицій українського народу, які виразилися у вмілому використанні символічних образів. Гора в поезії — це символ величності людського духу, човен — останній в житті людини шлях, річка — початок і закінчення життя, символ вічного плину часу, верба — рідна Україна.

Поезія «Журба» була покладена на музику українського композитора М. Лисенка і добре відома як народна пісня «Стоїть гора високая».

Не менш відомий Леонід Глібов як і талановитий байкар. Прикладом цього може стати байка «Щука», в якій спритній Лисиці вдалося обдурити суддів і врятувати від покарання свою спільницю, таку ж хижачку, як і вона сама. Використовуючи традиційну алегоричну форму, автор показав кризу судової системи тих часів. Достатньо лише глянути, хто в байці був суддями: «Два воли, одна нікчемна Шкапа та два стареньких Цапа». Тому й вдалося Лисиці так легко обдурити недолугих «представників закону». Їй достатньо було вимовити промову про необхідність боротьби з такими «розбійниками», як Щука.

Байка «Щука» Л. Глібова та інші його твори цього жанру приваблюють виразною народною мовою, просторічними та пестливими словами, прислів’ями та приказками. Все це допомагає авторові розкривати особливості характерів своїх героїв. Ситуації, які описує Л. Глібов у своїх байках, зрозумілі й показові, причому настільки, що навіть не потрібна мораль. Не менш виразні і його ліричні твори. Мабуть, саме тому поетична творчість цього талановитого поета хвилює нас і сьогодні, не менше вона буде хвилювати і багато наступних поколінь українців.

Варіант 2

Леонід Глібов — відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями.

У поезії «Журба» Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року — літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини:

Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай.

Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що минула молодість, промайнули щасливі дні. Він сумує через те, що життя людини швидкоплинне, як мить, що щастя молодості ніколи не повернеться, воно може жити тільки в пам’яті:

Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої —

Пробігли дні щасливії

І радощі мої.

Поезія «Журба» — свідчення не лише великого ліричного таланту поета, а й мудрості, патріотизму, глибокого знання українських традицій, що виразилися у вмілому використанні народних образів-символів. Це і гора — символ висоти людського духу; і човен, що символізує останній шлях людини в земному житті; і річка — символ вічного плину часу, початку і закінчення життя; і верба, що символізує Україну.

Покладена на музику М. Лисенка поезія стала популярного народною піснею «Стоїть гора високая».