Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

Українська література 8 клас - Л. I Коваленко - Оріон 2016 рік

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ - Про що розповідають українські історичні пісні - Усна народна творчість: збережена мудрість народу

(Пісня про Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль1,

Що коло тичин2 в'ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

Чи не той то хміль,

Що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький,

Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький

К Золотому Броду3, —

Гей, не один лях лежить

Головою в воду.

„Не пий, Хмельницький, дуже

Золотої Води, —

Їде ляхів сорок тисяч

Хорошої вроди“.

„А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великую

Потугу я знаю,

Іще й орду татарськую

За собой веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду“.

Ой втікали вражі ляхи —

Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить

Вищеривши зуби!

Становили собі ляхи

Дубовії хати, —

Ой прийдеться вже ляшенькам

В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи,

Де якії повки4, —

Їли ляхів собаки

І сірії вовки.

Гей, там поле,

А на полі цвіти —

Не по однім ляшку

Заплакали діти.

Гей, там річка,

Через річку глиця5

Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця...

1 Хміль — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують у пивоварінні.

2 Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев.

3 Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

4 Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.

5 Повк — тут. полк.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. На каналі YouTube прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2. Поясніть, який настрій пісні. Чим він викликаний? Назвіть художні засоби, які допомагають розкрити ідейний задум твору.

3. Розкажіть, яким у пісні зображено образ Б. Хмельницького. Відповідаючи, цитуйте уривки.

4. Складіть і запишіть у зошиті "паспорт" пісні.

5. Порівняйте образ Б. Хмельницького в народній пісні та у творі П. Меріме. Зробіть висновок, чим відрізняється народна пісня від авторського тексту.

6. Порівняйте пісню „Чи но той то хміль“ із репродукцією картини Ю Саницького „Битва під Жовтими Водами“. Як художнє полотно доповнює ваше враження про події, відтворені в народній пісні?

7. Порівняйте свої враження про Богдана Хмельницького, викликані творами словесного мистецтва, з репродукцією картини В. Гондіуса. Наскільки точно, на вашу думку, художнику вдалося передати характер гетьмана? Що об'єднує три твори, присвячені гетьману Хмельницькому?

Цікава думка

Проспер Меріме

Українські козака та їхні останні гетьмани (уривок)

Він вільно розмовляв польською, руською, турецькою мовами і латиною, мав тонкий і проникливий розум, був терпеливий і хитрий, як східний дикун, честолюбний, як представник шляхти, що на сеймі забезпечувала кожному з них частку незалежності. При потребі сміливий, паніть до відчайдушності, Хмельницький застосовував силу лише тоді, як вичерпувалися всі засоби домогтися мети шляхом переговорів. Завдяки своїм здібностям і добрій освіті, він обійняв посаду генерального секретаря козаків (писаря), що приблизно рівнялася посаді міністра зовнішніх зносин. Після гетьманської ця посада вважалася найповажнішою; коли секретар був кмітливою людиною, його вплив серед козаків часто переважав вплив гетьмана. Посланий до Варшави в рекламаціями мешканців України, Хмельницький звернув на себе увагу сміливістю та запальністю, з якими відстоював своїх довірників. При королівському дворі його вважали людиною здібною, однак небезпечною. Річ Посполита відчувала необхідність споруджувати па дніпровських берегах фортеці, щоб стримувати козаків у покорі. Покопавши Хмельницькому мури однієї з таких твердинь, котрийсь із коронних гетьманів спитав його, хто годен би зруйнувати цю будову. „Що людська рука звела, то й людська рука повалить“, — відповів на то Хмельницький.

Вільгельм Гундіус. Портрет Богдана Хмельницького

Історична довідка: під впливом дослідження Меріме французький Сенат 1869 р. ухвалив рішення про впровадження у школах Франції курсу історії України.

Коли прочитано твір...

Ідейному змісту твору підпорядковано використання художніх засобів. Заміна в географічній назві Жовті Води прикметника „жовтий“ на епітет „золотий“ (ЗОЛОТИЙ Брід і Золотая Вода) створює в уяві яскраве враження перемоги, а епітет вражії ляхи емоційно передає ставлення народу до ворогів. Кількаразове вживання вигуків ой і гей надають пісні бадьорого, радісного звучання.

Отже, тема ПІСНІ „Чи не той то хміль“ — оспівування перемоги козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким під Жовтими Водами. Ідея — уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

1. Спираючись на історичні пісні, розкажіть, як у них відтворено період Хмельниччини. Якого героя витворила ця доба? Які особливості його художнього втілення?

2. Напишіть твір-мініатюру. розвинувши на прикладі історичних пісень думку Ліни Костенко: „Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний“.

3. За джерелами Інтернат і додатковою літературою доберіть інформацію про українських художників, які у своїй творчості зверталися до постаті Б. Хмельницького. Про одного з них підготуйте повідомлення та виголосьте його на уроці.

Література в колі мистецтв

До героїчних сторінок Визвольної війни 1648-1654 рр зверталось багато митців. У кіномистецтві це українські режисери І. Савченко „Богдан Хмельницький“ (у ролі Б. Хмельницького — М. Мордвинов, 1941 р.) та М. Мащенко „Богдан-Зиновій Хмельницький“ (у ролі Б. Хмельницького — В. Абазопуло, 2008 р.). Польське трактування подій утілив режисер Єжи Гофман у фільмі „Вогнем І мечем“ (у ролі Б. Хмельницького — Б. Ступка, 1999 р.). 2015 р. на екрани вийшов фільм „Гетьман“ про Богдана Хмельницького режисера В. Ямбурського.

На каналі YouTube перегляньте одну із цих кінострічок. У класі організуйте обговорення вражень.

Історична пісня „За Сибіром1 сонце сходить“ оповідає про ватажка селянського повстання. Імовірно, що створено її в першій половині XIX ст., а в центрі твору образ найвідомішого на той час народного месника Устима Кармалюжа (Кармелюка).

У царській Росії непокірних влада намагалася знищити фізично на солдатчині чи каторзі. Так сталось і з Кармалюком. За волелюбний норов поміщик віддав його на 25 років у солдати. Але Устим не склав рук і не занепав духом. Дезертирував із військової частини, кілька разів утікав із сибірської каторги. За надзвичайні здібності народ вважав його характерником.

Василь Тропінін. Український селянин

1 Сибір — великий географічний регіон у північно-східній частині Росії, куди засилали кримінальних або політичних злочинців.

Повернувшись на Поділля, звідки салі родом, Устим Кармалюк зібрав загін селян для помсти поміщикам. Він був унікального особистістю. У 1830-1835 рр. очолював загін повстанців, який нараховував приблизно 20 тис. селян. На їхню думку, вони відновлювали справедливість, забираючи гроші в багатих і віддаючи їх бідним. Царська влада називала Кармалюка розбійником, натомість народ вважав його своїм героєм, заступником. Про месника складали багато легенд. Одна з них розповідає, що, аби вбити Кармалюка, поліцай стріляв срібним ґудзиком, бо тільки так можна було знищити характерника.

Тема пісні „За Сибіром сонце сходить“ — сповідь українського месника про своє життя. Ідея — прославлення селянського ватажка, для якого народні інтереси є вищими за особисті.

Про популярність пісні свідчить той факт, що вона відома в двадцяти варіантах.