Всі публікації щодо:
Вишня Остап

Українська література підготовка до ЗНО

Творчий шлях - Остап Вишня - ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.)

„...Спасибі тобі, народе, що я єсть я!

Хай буде благословенне твоє ім’я!..

я маю честь велику, чудесну, незрівнянну

і неповторну, честь належати

до свого народу”.

Остап Вишня

Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору.

Літературна спадщина Остапа Вишні — це тисячі гуморесок-усмішок у пресі на злободенні теми дня. На вимоги читачів значна частина газетних „усмішок” Вишні видавалась окремими збірками великими тиражами і по кілька разів. Лише в 1928 р. вийшло коло 25 збірок „Вишневих усмішок”, а 1928 р. — було видано чотирьохтомне видання вибраних усмішок.

Деякі твори Остапа Вишні грали роль скорострілів у боротьбі з русифікацією 20-х pp. Одним із таких творів була гумореска Остапа Вишні з приводу виступу наркома освіти РСФСР А. Луначарського, спрямованого на русифікацію Кубані. У гуморесці, написаній на зразок легендарного листа запорожців до турецького султана, кубанські козаки пропонують російському наркомові те ж саме, що й запорожці пропонували турецькому султанові. Вже Вишня давно сидів у найвіддаленішому концтаборі НКВД, а партійна преса все ще лютувала з цього приводу. Але найбільше Вишня атакував власні недоліки.

Крім власного жанру — усмішки — і фейлетону Вишня започаткував власний тип гумористичного нарису, оповідання і навіть новели.


Теорія літератури

Міра, відтінок і мета сміху визначаються як особливостями об’єкта художнього творення, так і ідейно-естетичними принципами митця.

Гумор — співчутливе, доброзичливе зображення смішних вад вдачі героя або недоліків громадського і побутового життя з метою їх виправлення, переборення.

Сатира — різке, глузливе висміювання вад, недоліків у вдачі персонажа, у подіях та явищах громадського чи побутового життя з метою їх викриття і заперечення.

Між гумором та сатирою — ціла гама відтінків: жарт, насмішка, іронія, сарказм.

Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: „Хоч “фейлетон“ уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово „усмішка” найшвидше від “фейлетону“ ”.

Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний жваво написаний твір у періодичній пресі, в якому злободенні події зображено в сатиричному або гумористичному плані. Фейлетон близький до гумористичного оповідання.

Фейлетони поділяються на документальні, в яких точно описуються конкретні особи й дійсні факти, і проблемні, в яких охоплено багато фактів, ставляться якісь громадські питання без точної вказівки на реальних осіб.