ТЕМА 11. Борис Харчук. "Планетник"

Казкове й реалістичне в повісті-притчі, час теперішній і минулий у ній. Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожної людини. Добро і зло в повісті, в сучасному світі і в людині.

ТЛ: повість-притча.

ТЕОРІЯ

Борис Харчук - біографія

Для означення великої притчевої прози використовуються терміни “роман-притча” та “повість-притча”, оскільки їх жанрові ознаки суттєво відрізняються від характеристик біблійної притчі. Синонімічним до цих термінів виступає терміносполука “велика притчева проза”. Безпідставно плутати притчеву прозу та притчевість художнього твору, оскільки останнім терміном означується якість, а не жанрова приналежність. Близьким до нього є термін “притчеподібна”.

традиційна притча – це невелика повчальна оповідь з життя людей, яка набуває узагальненого змісту завдяки лаконічності у зображенні персонажів, відсутності часо-просторових характеристик (або їх вторинності, якщо вони є), і якій притаманна тричленна будова (зав’язка, дія, мораль);

роман-притча – це роман, для якого притаманні такі ознаки: високий рівень узагальнення (що виявляється у філософічності та вагомому морально-етичному навантаженні змісту твору), двоплановість (наявність плану подієвого та концептуального), специфічні хронотопні характеристики (за конкретним часом і місцем дії виступає позачасовий та позапросторовий характер оповіді), моделювання (ситуацій, персонажів), параболічність, герої твору виступають як носії певної тези-ідеї;

повість-притча – така повість, для якої притаманне моделювання ситуацій та героїв з метою створення морально-етичного імперативу;

притчевість – це така якість художнього твору, яка виявляє завуальоване, приховане у тексті, його вихід на морально-етичну та філософську проблематику на високому рівні узагальнень.

ТЕКСТИ ТВОРІВ

ІНШІ ТВОРИ АВТОРА

СТАТТІ

ФІЛОСОФСЬКІ МОТИВИ ТВОРЧОСТІ БОРИСА ХАРЧУКА

 ПЛАНЕТНИК, -а, ч., заст. 1. Астроном. 2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог.