ТЕМА 24. Тарас Шевченко "Садок вишневий коло хати...", "Доля", "Росли укупочці, зросли..."

Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання.

Вершинні зразки Шевченкової лірики. Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі ("Садок вишневий коло хати...". Самотність і пошуки її долання. Підбиття підсумків чесно прожитого життя.

ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя, психологізм у літературі, жанр ліричної медитації.

Біографія

Тарас Григорович Шевченко

Додаткова біографія

ТАРАС ШЕВЧЕНКО (ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХIХ СТОЛІТТЯ)

Твори

САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ

Доля

Росли укупочці, зросли

Скорочені твори з коментарями

Доля (з коментарем)

Росли укупочці, зросли (з коментарем)

Теорія

Громадянська лірика - словник літературознавчих термінів

Ліричний герой - словник літературознавчих термінів

Медитація - словник літературознавчих термінів

Шкільні учнівські твори

Картини природи у вірші Т. Шевченка „Садок вишневий коло хати...”

Любов Т. Шевченка до України (за поезією „Садок вишневий коло хати...”)

Творчість Тараса Шевченка періоду заслання (Використання художнього та документального відеофрагментів на уроці української літератури)

Невольнича поезія Т. Шевченка, цикл „В казематі”

Образ України у творчості Т. Шевченка

Тарас Шевченко - мій улюблений письменник

Статті

Вивчаємо вірш Тараса Шевченка „Садок вишневий коло хати”

Психологізм наявний уже в ранніх романтичних творах поета (образ Ґонти в “Гайдамаках”, “Причинна”, “Утоплена”, “Мар'яна-черниця” та ін.). У роки заслання остаточно утверджується й поглиблюється реалістичний психологізм Шевченка. “Дальше поглиблення реалізму в Шевченковій ліриці виявляється передусім у всебічній художній конкретизації та індивідуалізації поетичного переживання і всієї системи образів”, — зазначає Л. Новиченко. “Індивідуальність, природність, “моментальність” і “вибуховість” ліричного переживання, не сковані жодною композиційною чи стилістичною умовністю...” ("Новиченко Л. Лірика // Шевченківський словник: У 2 т. — К., 1976) — так характеризує Л.Новиченко “невільницьку” лірику. Знаходимо в ній гранично щире й правдиве відтворення внутрішнього світу людини, її думок і переживань у всій конкретності “моменту”, що викликав відповідний “образ-настрій”, якого ще не знала українська лірика. Його ліриці притаманні багатство асоціацій і нюансів, наявність різних “голосів”, “позицій”, словесних “партій”, тез і антитез. Він мислить віршем. Психологічний реалізм поета визначив образну структуру його ліричних віршів (зокрема, “невимушеність” їхньої композиції, яка відображає розвиток думки-переживання).