ТЕМА 24. Тарас Шевченко "Садок вишневий коло хати...", "Доля", "Росли укупочці, зросли..."
Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання.
Вершинні зразки Шевченкової лірики. Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі ("Садок вишневий коло хати...". Самотність і пошуки її долання. Підбиття підсумків чесно прожитого життя.
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя, психологізм у літературі, жанр ліричної медитації.
Біографія
ТАРАС ШЕВЧЕНКО (ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХIХ СТОЛІТТЯ)
Твори
Скорочені твори з коментарями
Росли укупочці, зросли (з коментарем)
Теорія
Громадянська лірика - словник літературознавчих термінів
Ліричний герой - словник літературознавчих термінів
Медитація - словник літературознавчих термінів
Шкільні учнівські твори
Картини природи у вірші Т. Шевченка „Садок вишневий коло хати...”
Любов Т. Шевченка до України (за поезією „Садок вишневий коло хати...”)
Невольнича поезія Т. Шевченка, цикл „В казематі”
Образ України у творчості Т. Шевченка
Тарас Шевченко - мій улюблений письменник
Статті
Вивчаємо вірш Тараса Шевченка „Садок вишневий коло хати”
Психологізм наявний уже в ранніх романтичних творах поета (образ Ґонти в “Гайдамаках”, “Причинна”, “Утоплена”, “Мар'яна-черниця” та ін.). У роки заслання остаточно утверджується й поглиблюється реалістичний психологізм Шевченка. “Дальше поглиблення реалізму в Шевченковій ліриці виявляється передусім у всебічній художній конкретизації та індивідуалізації поетичного переживання і всієї системи образів”, — зазначає Л. Новиченко. “Індивідуальність, природність, “моментальність” і “вибуховість” ліричного переживання, не сковані жодною композиційною чи стилістичною умовністю...” ("Новиченко Л. Лірика // Шевченківський словник: У 2 т. — К., 1976) — так характеризує Л.Новиченко “невільницьку” лірику. Знаходимо в ній гранично щире й правдиве відтворення внутрішнього світу людини, її думок і переживань у всій конкретності “моменту”, що викликав відповідний “образ-настрій”, якого ще не знала українська лірика. Його ліриці притаманні багатство асоціацій і нюансів, наявність різних “голосів”, “позицій”, словесних “партій”, тез і антитез. Він мислить віршем. Психологічний реалізм поета визначив образну структуру його ліричних віршів (зокрема, “невимушеність” їхньої композиції, яка відображає розвиток думки-переживання).