Аналіз художніх творів з української літератури

Костенко Ліна “Кольорові миші”

Всі публікації щодо:
Костенко Ліна

Світ такий, яким його хочуть бачити. Для одних він сірий, нудний, нецікавий, для інших — різнобарвний, сповнений таємниць і несподіванок.

епітети - «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»

повтор - «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»

метафори - «чаклунка збила… з пуття», «кіт залив… вирок»

У вірші "Кольорові миші", Л. Костенко, йдеться про дівчинку Анну з "шістсот якогось року", яку судять у Вишгороді за дивний "гріх": з багряних кленових листочків "вона робила … кольорові миші", як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: "чаклунка Анна збила з пуття його дітей", які забули про свої цяцьки, адже тепер "вночі їм сняться миші кольорові".

Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт.

Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі.

В усі часи жили люди, які фантазували, мріяли, прикрашали світ різними яскравими кольорами. Їх, як правило, не розуміли, навіть сміялися з них, принижували. Кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.