Всі публікації щодо:
Рильський Максим

Вершини світової літератури (Максим Рильський)

Справді, Максим Рильський з молодих років і до останніх днів життя був гранословом, завжди був захоплений творчістю великих поетів минулого. Портрібно було мати мужність, чтоб писати ніжну лірику і суворі сонети та октави на той час. Вже через багато років Максим Тадейович, не маючи зла на своїх хулителів, через яких він відбув ув'язнення і, на щастя української культури, залишився живий, напише, що термін „неокласики прикладено було випадково і дуже умовно до невеличкої групи поетів та літературознавців“, а своїх критиків він називав усього лиш „дуже рішучими людьми“.

Максим Рильський мав неперевершений хист імпровізатора й чудово грав на роялі, навчившись цього у великого українського композитора Миколи Лисенка. Мабуть, саме цим пояснюється особлива ніжність, чистота, мелодійсність лірики Рильського. Найперше, що вражає в його віршах, - це багатство мотивів. До традиційних з української поезії Рильського долучив мотиви, почерпнуті з античної та західноєвропейської, а нові часи – з сучасного життя та його реалій. Його вірші багаті на літературні та філосовські ремінісценції, звертання до якісних і трагічних, але достоту земних людських почуттів.&emsp.

Ясність світовідчуття, дитинне захоплення радістю життя проніс через усе своє життя. Навіть у вимушених обставинами змінах свого творчого кредо, коли, за його словами, „сучасність заговорила“, він насамперед вслухався у порухи людської душі, в глибини людських переживань. Поетичне слово в нього наснажене зосереджено думкою, енергією, закуте в класично прозорі й гармонійно виважені форми. Він на догоду часу не змінював свого ставлення до класичного розуміння майстерності поета, не збивався на манівці одвертого вульгаризаторства або псевдоноваторства, а вбачав свій шлях у вірності поетичній класичній традиції, засвоюючи нові впливи „як мисливець обережний“, за його словами.І навіть пишучі „симфонію мускулатур“, він намагався все-таки ловити музику часу. „Нове життя нового прагне слова“, - змушений був написати Рильський, але серед багатьох офіциозних, хоч і талановито написаних, поезій 30-50-х років раз у раз з'являються справжні шедеври, які навічно залишають Рильського серед видатних поетів сучасності.

Рильський сповідував символічну естетику, яка захоплювала його у творах Бодлера, Рембо, Малларме, Верлена, Блока та Анненського. Саме від символізму, а також від української народної пісні взяв поет музикальність своєї поезії. Навіть його сонети надзвичайно пісенні, мелодійні. Завдяки Рильському та неокласикам українська поезія зрівнялася із західноєвропейською у використанні найскладніших форм вірша – терцини, октави, сонета, різних метричних засобів – від гекзаметра до верлібра. Особливою майстерністю відрізняються сонети Рильського, в яких він немов вигострював його творчості, „може, саме тому Рильський вибрав сонет та дав йому ще один вислів, цим разом вислів української туги за визволенням із провінціялизму, „за великою землею“ культури.

Прагненням до „великої землі“ культури, до краси й повновагості слова, до мудрості народу позначене усе творче життя видатного поета. Максим Рильський був душею і совістю свого народу. Він був не просто поет, а мислитель, філософ, мудрець і працелюб, який зі свого Голосієва у Києві, мудро примружившись, бачив увесь світ, але ніколи не забував своєї Романівки. Тому й міг, осягнувши вершини світової культури, заповісти своїм нащадкам:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша

Від сльози.

Вона хай буде. Вірно

І слухняно

Вона щоразу служить вам,

Життям.

Хоч і живе своїм живим

Життям.

Прислухайтесь, як океан

Співає –

Народ говорить.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.