Всі публікації щодо:
Мовознавство

КВАНТИТАТИВИ З СЕМАМИ РОЗМІРУ В КОНТЕКСТНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

Розкриття змісту категорії квантитативності на основі семи розміру дозволяє виділити такі структурно-смислові компоненти, як розмір, протяжність, значущість, силу та глибину вияву, величність тощо.

Вершиною лексико-семантичної групи слів із домінуючою ознакою розміру є лексема великий: „Я бачу в зорях тих ясних Великі сонця незчисленні І на планетах округ них Істоти нудяться стражденні” [ 1,61] . До цієї ж групи належать словоформи величезний, велетенський, гігантський та розмовно-стилістичний компонент отакенний, які виражають значення „дуже великий”: „…З далекого заходу підіймалась величезна синя хмара” [ 2, І,590] , „Бідний хлопчисько: гігантські образи ріжуть його мозок — він поет” [ 2, І,225] , „Якась своєрідна культурність пройняла всю його велетенську фігуру” [ 2, ІІ, 273] .

У контексті можливе поєднання декількох експлікуючих один одного позначників: „І був огонь, і теж велика, велетенська сила, фатальна, тільки від варязьких гостей вона не йшла” [ 2, І,139] . Суттєва роль у даному випадку відводиться також прикметниковому конкретизатору, який посилює значення „значний силою, глибиною” семою „неминучості”.

У функції конкретизатора основного значення може виступати розгорнута метафора, представлена дієприкметниковим зворотом: „Навіть гігантський терикон, охоплений сонячною пожежею вранішніх променів, виблискував якось по-святковому” [ 2, ІІ, 297] .

Семантичне значення „дуже великого” розміру виражається й розмовно-просторічною формою здоровенний, яка у синтаксичному цілому в поєднанні з лексемою великий виконує роль стилістично забарвленого уточнювача: „Стехо, піди знайди або велике рядно, або килим, або що інше таке, щоб нам завісу зробити. Та от під ганком здоровенний килим”[ 1, 436] .

Розмірові квантитативи можуть експлікуватись ще й таким семантичним наповненням, як „сильний, міцний, сильної будови тіла” (про людину): „І він — кремезна людина — відчув себе зараз перед нею таким безпорадним, що тільки приходилось поступатись перед жіночими чудійствами” [ 2, ІІ, 279] .

До ЛСГ розміру відноситься також лексема грандіозний, яка має таке семантичне наповнення: „який вражає величиною своїх розмірів, потужністю, величний”. У контексті це значення може зазнавати додаткової експресії близькими семами, або ж наголошувати конкретну предметну співвіднесеність: „Теккерей, наприклад, каже, що Свіфт (ви пам'ятаєте „Гулліверову подорож” справляє на нього враження величезного гіганта і що загибель його, Свіфтова, нагадує йому, Теккерею, загибель грандіозного царства” [ 2,ІІ,6] , „Анарх розкидав свої мускулясті руки, в млості витягував своє грандіозне тіло” [ 2, ІІ, 420] .

Конкретизатором „дуже великого” розміру з певною притаманною йому формою може виступати гіперболізована образна характеристика предмета зображення: „Анарх подивився на захід: в порожнечі земної атмосфери над городом стояла гігантська повітряна куля: обсерваторія” [ 2, І, 463] .

Проаналізувавши лише деякі аспекти категорії квантитативності у семах розміру, узагальнюємо, що для характеристики функціональної повноти явища недостатньо лише семних або синонімічних взаємозв'язків, оскільки контекстна реалізація майже завжди вказує на системну необмеженість логічно-смислових взаємодій на всіх мовних рівнях.

Самійленко В. Поетичні твори.— К.: Наук.думка, 1980.

Хвильовий М. Твори у двох томах.— К.: Дніпро, 1991.