ДІЄСЛОВА ЕКСПРЕСИВНО-ОЦІННОЇ СЕМАНТИКИ (На матеріалі творів Г. Косинки)

Всі публікації стосовно письменника: Григорiй Косинка

Починаючи з другої половини XX ст. в україністиці особливо актуальним є „польовий“ підхід у дослідженні лексики. Спираючись на теорії „понятійного поля“ Й.Тріра, „семантичного поля“ В.Порціга, праці О.М.Ру дякова, Р.В.Алімпієвої, М.К.Кочергана, Ф.Т.Жилка, Ю.О.Карпенка та ін., мовознавці, досліджують українську лексику на семантико-функціональній основі за лексико-семантичними полями (ЛСП). Такий аналіз дає можливість визначити в окремій лексичній групі центр (вершину), ближнє оточення і периферію [1, с.126].

На основі „польового“ аналізу можна виділити групи дієслів за вираженням експресивно-оцінної ознаки. Їх три: 1) дієслова, у яких оцінна змінювана ознака є лексичним значенням; 2) дієслова із специфічними морфемами, що виражають значення інтенсивності вияву ознаки; 3) дієслова-експресеми, інтенсивність вияву ознаки в яких ґрунтується на контекстуальній експлікації (зокрема на синонімічній та антонімічній основі).

В дієсловах першої групи стрижнева сема „інтенсивність“ виявляється по-різному: 1) через сему (або разом із семою) „протяжність у часі“ (клекотіти, лементувати, гриміти,); 2) з семою „повторюваність дії“ (хватати, шарпати,);

3) із значенням „одноразовість доконаної дії {прорізати, визвіритися); 4) через спонукання (убийте); 5) через сему „всеохопність“ дією (заткати, засівати).

„Гриміли стайківські гори, водами клекотіла ріка, а спраглу землю засівав теплий літній дощ“ [2, с. 157].

У дієсловах другої групи актуалізатором семи „інтенсивність“ може виступати: 1) суфікс -ну- (сипнути, рубнути, гаркнути, цьовкнути); 2) префікс (засвистіти, пролунати, закипіти, завити, нагримати, розплакатися).

1. „Тоді скрутнув Василь чубатою головою, скрегнув за своєю звичкою зубами і мовчки… взяв Смолярчука за груди — стріпнув його… і брязнув ним об сухий тік“ [2, с. 237].

2. „Сонце запалало мільйонами світів, заграло бризками“ [2, с. 29]. До третьої групи належать актуалізовані дієслова, вияв інтенсивності ознаки яких ґрунтується: 1) на синонімічній основі і здебільшого у двослівному поєднанні (піти — побігти, протестувати — гукати, гриміти — нахвалятися, плакати — заливатися, плакати — тужити, гукати — сміятися); „Плаче-тужить скрипка з цимбалами“ [2, с. 20];

2) на повторенні дієслів, поєднуваних за допомогою єднального сполучника і або безсполучникове (плющить і плющить, лаяти-лаяти, давити-давити): „А тут, вгорі, — синя далечінь неба, а з нами сірі німі стіни — давлять-давлять“ [2, с.19];

3) на основі антонімічного поєднання дієслів, де протиставлення може подаватися двома дієсловами, вжитими поруч (не капати — дзюрчати, не піти -побігти); „А сам, кланяючись на всі боки, не пішов — побіг до зали“ [2, с. 165].

У дієсловах-експресемах, виписаних із творів Г.Косинки, актуалізованими можуть бути семи „багато“, „всеохопно“, „довго“ і подібні (вкритися, залитися, покотитися, розвішати, гуляти, снуватися, запанувати): „Надворі гуляє люта зима“ [2, с. 25]; „А пісня котиться степом, в золотій пшениці…“ [2, с. 16].

Серед цієї групи дієслів виділяються такі, у яких інтенсивність вияву ознаки досягається через створення контекстів з порівняннями у формі орудного відмінка іменника: „Рветься пил горбами“ [2,с.24]; „Горить червоним полум'ям смуга неба“ [2,с.14].

Грищенко А. П. Семантичні зв'язки у словниковому складі //Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка.— К., 1997.— С. 126–130.

Косинка Г. М. Заквітчаний сон: Оповідання. Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку.—- К., 1990.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.