Всі публікації щодо:
СПЕЦИФІКА КОМПОЗИЦІЇ ПРИВАТНОГО ПОБУТОВОГО ЛИСТА
Композиційна схема побутових листів типова для епістолярного жанру: текст обрамлюється ініціальним зверненням та прощальними формулами, а наповнення змістової частини зумовлюється комунікативною специфікою епістоли.
Формули привітання у побутових листах характеризуються нейтрально дружнім, фамільярним чи шанобливим тоном в залежності від характеру міжособистісних стосунків: „ Дорога моя, люба товаришко! „ [В.Д.7]; „ Любий племіннику Павле! „ [В.Д.6]; „ Добридень, Кумколіно! „ [В.Д.5]. Іноді зустрічаються експресивні звертання й прощальні конструкції у вигляді художніх образних висловлень, насичені народнопоетичними епітетами: „ Дорога моя, люба моя, сонце ти моє єдине“ [В.Д.1]; „ Брате Василю, соколе мій яснй! „ [В.Д.3].
Особливістю побутових листів є фіксація прізвиськ і використання скорочень: „ Мій хтосічку, мій з папороті цвіте, чи Ви ще все хворі? „ [з листа Лесі Українки до Ольги Кобилянської — В.Д.7]; „ Мура“ , „ Мурапет“ , „ Муркетка“ , „ Вячко“ [з листів Остапа Вишні до рідних, зокрема до Марії Михайлівни Маслюченко та В'ячеслава Павловича Губенка — В.Д.1].
Приватним побутовим листам притаманні директивні конструкції, уживані для спонукання адресата до певної дії. Традиційно в цьому плані використовуються дієслова наказової форми: „ Пиши, як матимеш на те час і бажання“ [В.Д.4]; „ Приїзди у Київ… Швидше присилай друкувати“ [В.Д.8].
Однією із складових частин композиційної будови листів даного типу є наративні формули, що розглядаються як „ розповідь про деяку послідовність подій, що відбуваються“ [3, с.36]: „ …Мелащенко вже одружився. Який був, такий і є шалапут. Жінку взяв просту з панських кріпачок, та не знайшов добра, бо вона аж шість літ була завдана від пана в модний магазин (m-mе „ Шустова“) в Києві і вийшла ні се ні те, ні риба ні м'ясо. На панів дивиться, як на сонце, чоловікові робе різні прикрості не навмисне, а з дурного розуму і прилюдне пасталакає…“ [В.Д.3].
Нерідко наративні моделі виступають традиційними формами самовираження, зокрема містять прагнення автора довести до адресата інформацію про себе: „ …Що в мене? Чорні дні. Сидимо вдвох із В[олодею] в підконвойній команді, де зібрано відповідні пункти нашої статті. Що сіє значить — не знаю. Що буде — невідомо. Чуток, чуток різних, „ як чорного того пір'я“ (як казав Гурович) . Держать строговато. На роботу без штика, а то весь час під „ оним“ . Працюю я в управлінні рудника, в планчасті… В бараці тепло. Здоров'я — по-старому. Живіт як живіт, як завжди …“ [В.Д.1].
Постійним компонентом у побудові приватних епістол є різноманітні побажання, поздоровлення, вітання, що, як правило, займають позицію на початку або в кінці тексту: „ Сердечно поздоровляємо тебе і Грипу з Новим роком. Будьте здорові та майте потіху з діточок, яких од нас усіх поцілуй“ [В.Д.2]; „ Ну, будь, голубко моя, здорова, не забувай мене“ [В.Д.1].
Отже, специфіка композиційної будови побутового епістолярію полягає в тому, що листи виступають як цільнооформлені одиниці зі стандартизованими формами початку і кінця, орієнтовані на конкретного адресата. Розповідь ведеться від першої особи, а сам текст насичений видо-часовими формами дієслів та імперативами, повідомними формулами, прямо питальними реченнями, що потребують конкретної відповіді, а також окличними конструкціями, що містять певне емоційно-експресивне забарвлення.
Епістолярна комунікація передбачає обмін певною інформацією, яка зумовлюється перш за все особистими стосунками її учасників, а також соціальними умовами, що її супроводжують. При доборі мовних засобів мовець враховує їх відповідність конкретній комунікативній ситуації.
Антоненко С. В. Структура писем А. С. Пушкина: Лингвостилистика текста.— К., 2000.
Богдан С. Лист як особливий вид комунікативної діяльності // Проблемні питання синтаксису: Зб. статей.— Ч., 1997.— С. 157–163.
Николаева Т. М. Лингвистика текста. Современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистика текста: В. 8.— М., 1978.
Радзієвська Т. В. Текст як засіб комунікації.— К., 1998.
Стиль і час: Хрестоматія.— К., 1983.
В.Д.1 — використані джерела — порядковий номер. Тексти листів подаються за виданнями, вказаними у списку використаних джерел.
Вишня Остап. Твори: В 4 т.— К., 1989.— Т. 4: Усмішки, фейлетони, гуморески, 1951–1956; З неопублікованого: 1934–1943: Чиб'ю; Материалы к истории Ухтинской экспедиции, 1934-й год; З листування „ Думи мої, думи мої“ (Щоденникові записи) .
Коцюбинський М. М. Твори в 7 т.— К., 1975.— Т. 7: Листи.
Свидницький А. П. Роман. Оповідання. Нариси.— К., 1985.
Слово і час.— 1991.— №2.
Слово і час.— 1991.— №12.
Слово і час.— 1994.— №2.
Українка Леся. Твори: В 4-х т.— К., 1982.— Т. 4: Оповідання. Статті. Листи.
Шевченко Т. Г. Три літа: Вибране: Поезії. Драми. Повісті. Листування.— К., 1994.