Середньовічний Львів у сучасній історичній романістиці

Минуле не минає безслідно, воно пам'яттю переходить у спадок нащадкам. Спадкоємність духовного родоводу — одна з найголовніших тем сучасної літератури

[1, с. 98].

Українська література багата на історичні романи, повісті, оповідання, але зовсім небагато з них присвячено подіям, які відбувалися у Львові в кінці ХVІ — на початку ХVІІ століть. Саме цей відрізок часу змальовується у романі „Манускрипт з вулиці Руської” Романа Іваничука та повісті „Мор” Валерія Шевчука.

У цих творах постає Львів у колориті тогочасної епохи. Письменники підіймають чимало питань, які хвилюють середньовічний Львів і не менш актуальні зараз. Це і проблема взаємовідносин людей у суспільстві, духовного розвитку особистості людини, боротьба етнічних груп за право самоствердження у суспільстві, проблема релігійних протиріч та багато інших.

У романі Р. Іваничука історичний сюжет відтворений художником слова на справжніх історичних фактах, документах. Саме це поєднання документального і домисленого дає цілісне уявлення про тогочасну добу.

Повість Валерія Шевчука „Мор” наскрізь алегорична. Через призму долі Странньго, Сіроносого ми бачимо Львів, у якому вирувала тоді проказа. Про те, що це Львів, читач дізнається зі спогадів Сіроносого та з опису побаченого Страннім.

У романі „Манускрипт з вулиці Руської” діють такі історичні постаті як: польський поет Шимон Шимонович, провідник євреїв Нахман Ізакович, львівський староста Єжи Мнішек, лікар Гануш Альнпек та інші, який присутній і в повісті.

В обох творах простір здається необмеженим, але водночас і сконденсованим. Так, у творі Р. Іваничука всі головні події відбуваються на площі Ринок, а в „Морі” місто обгороджене мурами.

Спільна ідея творів — боротьба з духовною проказою — єзуїтством. Єзуїтству протиставляється сила розуму. У романі — це діяльність братства та Юрія Рогатинця, а в повісті — пошуки подолання хвороби лікарем Алембеком.

У творах змальоване єднання людини з природою. Валерій Шевчук зображає це у злитті із землею Сіроносого та ченця Григорія під грушею біля міста, Роман Іваничук — у черпанні сил на горі за містом Юрієм Рогатинцем.

На відміну від повісті „Мор”, Роман Іваничук зображає життя Львова у ширшому аспекті через розгортання декількох сюжетних ліній.

Образ Львова змальваний митцями досить індивідуально. Зокрема, Валерій Шевчук передає філософський дух міста, його емоційне забарвлення. Тогочасний Львів виринає з потоку свідомості героїв.

Колорит епохи у романі природний. Він постає мовби із психології персонажів, ним просякнуте навіть повітря вулиць міста. Стиль написання манускрипту та мовлення героїв повністю відображають дух тогочасного Львова.

Роман Р. Іваничука „Манускрипт з вулиці Руської” та повість „Мор” Валерія Шевчука належать до авангардних творів з історії Львова.

Ільницький М. М. Безперервність руху літ.— Крит. статті.— К., 1983.