Оповідання „Ваня“ В. Підмогильного у світі психоаналітичної теорії З. Фройда

Всі публікації стосовно письменника: Валер'ян Пiдмогильний

В.Підмогильний — один з найяскравіших письменників української літератури ХХ століття. Він залишив по собі багату творчу спадщину, чільне місце у якій посідає проза малих форм. Його творчість відзначалася філософською глибиною, зображенням психологічно — рельєфних характерів [1, с.1]. В.Підмогильний художньо осмислював різноманітні філософські теорії. Сучасні літературознавці (В.Мельник, С.Павличко, Р.Мовчан) визнають незаперечним той факт, що на ранніх творах В.Підмогильного особливо і дуже специфічно позначився вплив психоаналітичної теорії австрійського вченого З.Фройда. [3, с.53].

У цьому творі письменник зображує процес пізнання дитиною світу і самого себе. В.Підмогильний майстерно відтворює незвичайний внутрішній світ Вані, зосереджуючи увагу на його поведінці у стані нервового збудження. У дитини спостерігається надмірна схильність до „реальних страхів“ [5, с.404]: „Ваня боявся степу … „ [4, с.58]. Так само хлопчик лякається і рівчака, в якому знаходився город. В оповіданні ці страхи пояснюються безпорадністю дитини перед ворожою їй природою. З.Фройд твердить, що усвідомлення власної слабкості і безпорадності, меншовартості може виявлятися з дитинства і привести пізніше до неврозів. Не просто страх, а жах відчуває досить часто Ваня, його уява створює жахливі картини оточуючого світу, хлопчику здається, що його схопив у рівчаку людожер. Стан дитини не можна назвати нормальним: „Заходячись від диких покриків, котрі похмуро підхоплював рівчак, чуючи, що ззаду тупотить щось важке, він упав на розсипчасту землю, бився об неї головою, дряпав її руками з передсмертного жаху“ [4, с.59]. Отже „невротичний страх з'являється інколи як супровід істеричного симптому“ [5, с.404]. цей хворобливий стан дитячої душі проявляється і в нападах жорстокості: В.Мельник твердить, що оповідання „Ваня“ — дослідження з'яви ірраціональних інстинктів, прихованих у незвіданих глибинах людського єства. [2, с.66].

Отже В.Підмогильний зосередив увагу на зображенні „психічного проекту“ страху. Теорія психічної структури особистості дала можливість показати, як „Над-Я“ виявляється у психіці дитини. У формуванні особистості як З.Фройд так і В.Підмогильний великого значення надавали сновидінням. В оповіданні „Ваня“ сновидіння стають одним із виявів „Над-Я“. Письменник розкрив процес появи у дитини такого психічного афекту, як страх. Страх Вані можна охарактеризувати так:

Страх перед природою Страх перед Богом Страх перед карою

Вирішенням проблеми є дія морального цензора „Над-Я“. Ваня усвідомивши свою провину, вірив в обов'язкову відповідальність за свої вчинки. Але у цій дії „Над-Я“ є позитивне, є негативне. До негативного слід віднести те, що заважкий моральний тягар, який накладає сумління за скоєну жорстокість, вразлива дитина не в силах витримати. Позитивним вплив сумління буде тоді, коли активну участь у вихованні дитини братимуть батьки. Отже розв'язуючи психологічні проблеми, В.Підмогильний знаходить таку відповідь: віра у вищу силу, в обов'язкову відповідальність потрібна дитині, але це тоді буде стрижнем формування людської моральності, благородної особистості, коли дитині допомагають пізнати світ дорослі, передусім батьки.

Лущій С. Художні моделі буття у романах В.Підмогильного. Автореф. дисерт.— К., 1999.—15 с.

Мельник В. Суворий аналітик доби Валер'ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст.— К., 1994.— С. 66.

Мовчан Р. Проза Валер'яна Підмогильного. Доля. Людина. Стиль. // Дивослово.— 2000.— №1.— С. 52–56.

Підмогильний В.Оповідання, повісті, романи.— К., 1991.— С.51–59.

Фройд З. Вступ до психоаналізу.— К., 1998.— 568 с.