Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

СИМВОЛІКА РОМАНТИЧНОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА

Початок літературної творчості Т Шевченка співпадає з найактивнішим періодом розвитку романтизму в Україні. У цей час публікуються твори М. Костомарова, А. Метлинського, В. Забіли, М. Петренка. Саме ці імена визначають типологічні особливості української романтичної поезії.

Рання лірика Кобзаря типологічно співзвучна художнім ідеалам і жанрово-тематичним формам, які склалися у творчій практиці українських поетів-романтиків [1, с.11]. Як зазначає Г. Грабович, символічний рівень у творчості Т. Шевченка усе-таки є визначальним, центральним, хоча у традиційному літературознавстві переважає тематичне осмислення художніх текстів. На мою думку, цей щабель дуже цікавий і представлений яскравими прикладами у творчості Т. Шевченка, поет орієнтується на фольклорну традицію українського народу.

Дніпро у творчості Кобзаря втілює непокірний, чоловічий, козацький дух України, який загрожує ворогам. Сонце символізує світло, є втіленням Добра у космічному просторі, до нього порівнюється Котляревський і Перебендя [2, с.11]. Вітер дуже часто змальовується поруч із сонцем, хоча вітер — також є уособленням чоловічої енергії, але він — юнацької вдачі, може як допомогти, так і нашкодити. Русалка вважається символом Русі-України, а у поезії Т. Шевченка — нехрещеної чи утопленої дівчини, цей образ є неоднозначним. Голуби символізують закохану пару. Дуб змальовується як дерево життя, світове дерево. Тополя означає самотність, одинокість, очікування. Лілея є символом невинності і непорочності. Море, поле і степ втілюють дух козацької вольниці. Місяць вказує на таємницю ночі. Великий льох символізує духовні і матеріальні скарби України. Зозуля провіщає таємницю людської долі.

Жіночі символи — це образи жінки-матері, а саме: Катерини, Ганни з поеми „Наймичка“, Сови, Відьми, Удовиці, Марії, а також ті, які стосуються дівчат — це символи калини, зірки, квітки, пташки і зокрема — голубки.

Катерина символізує нещасну жінку, матір, а також — Україну, перед нами розгортається трагедія і як покинутої жінки, так і зневаженої матері. У „Наймичці“ перед читачами постає образ приниженої і таємничої матері. Відьма символізує шукаючу матір, напівзбожеволілу з горя, в якої жевріє ще якась надія. Сова — найтрагічніший образ матері, яка безповоротно втрачає свого сина, є втіленням розпачу, туги і материнського горя. Удовиця втілює жертовну і розважливу матір.

Марія підсумовує образи жінок-матерів і символізує материнство як явище божественності. Наступні образи розкривають сутність дівчат. Калина символізує дівчину і Україну, те саме слід сказати про квітку і про пташку, найчастіше — голубку, яка символізувала не тільки дівчину, але кохання загалом. Проте найважливішим символом дівчини, який вказує на красу, доброту і недосяжність є зоря. Образ зорі є явищем романтичним і вказує на належність до позаземного світу. Слід наголосити, що символи природи і жіночі символи між собою іноді переплітаються, це пояснюється тим, що у європейських народів існує універсальний язичницький символ матері-природи.

Підводячи підсумки, варто наголосити, що романтична символіка є дуже широким поняттям, охоплює символи природи. жіночі образи і простежується упродовж усієї творчості Кобзаря, а не лише у І-ший період, який дослідники вважають романтичним.

Мовчанюк В.П. Медитативна лірика Т. Г. Шевченка.— К., 1993.

Шевченко Т.Г. Кобзар.— К. 1896.