ДЖЕРЕЛА ЖИТТЄВОЇ МУДРОСТІ У „БАЙКАХ ХАРКІВСЬКИХ“ Г. С. СКОВОРОДИ

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

ДЖЕРЕЛА ЖИТТЄВОЇ МУДРОСТІ У „БАЙКАХ ХАРКІВСЬКИХ“ Г. С. СКОВОРОДИ

Байки Г.С.Сковороди об'єднані одним загальним циклом з назвою „Байки Харківські“. Їх усього 30 і написані вони у 60-70-х рр. ХІХ ст. Цикл має передмову зі звертанням до „люб'язного приятеля“ — П.Ф.Панкова. Про своїх персонажів Г.С.Сковорода пише: „То лише образи, що криють, як полотном, істину“.

Істина для письменника — в Біблії, філософії і народній мудрості. Тому і звертається він постійно до них, коли робить у своїх байках висновок із змісту — виводить силу.

Джерелами життєвої мудрості для письменника, передусім, є

а) Біблія:

„Сонце всіх планет і цариця Біблія з тайнотворених фігур, притч і подобизн утворена“.

„Біблія — наш верховний товариш та ближній і приводить нас до єдиного, найдорожчого й найлюб'язнішого“.

б) Платон:

„І недаремно Платон сказав: „Усі королі — з рабів, а всі раби походять із королів“.

в) Сократ:

„І тепер можна зрозуміти таке Сократове слово: „Одні живуть для того, щоб їсти й пити, а я п'ю і їм для того, щоб жити“.

г) Езоп:

„Той самий Гній, у якому в давнину Езопів півень вирив коштовний камінь, дивувався Діаманту [ …] „

? ) Арістотель:

„І хай завершиться наша байка Арістотелевими словами про музику: „У ритмі дає нам насолоду знання його та лад“.

д) Вергілій:

„У Тітура, пастуха, жили Левкон та Фирідам, два пси, у великій дружбі“.

е) Епікур:

„Про це єство сказав древній Епікур таке: „Вдячність моя блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке — непотрібним“.

є) українські, російські, латинські та інші прислів'я й приказки:

„Давня приказка [ свідчить] : „Дурень шукає місця, а розумного і в кутку видно“;

„Мудро каже прислів'я; „В полі пшениця роком родиться…“;

„Є стародавня еллінська приказка: „Мавпа мавпою і в золотім уборі“;

„Є і в Малоросії приказка: „Далеко свині до коня“;

„Сюди добре лучиться й приказка з Євангелія: „Гроби побілені“;

„У Великій Русі про це освічено кажуть: „В поле пшеница годом родится, а доброй человек всегда пригодится“;

„Ходить і в Малоросії приказка: „Не май сто рублів, а одного друга“;

„Старовинна приказка каже: „Бажання согірш неволі“ тощо.

Сковорода Г. Твори: У 2 т.— К.: АТ „Обереги“, 1994.— (Гарвард. б-ка давнього укр. письменства).— Т.1 / Передм. О. Мишанича.— 528 с.