Текст у сучасних дослідницьких парадигмах

Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем викладання лінгвістичних, літературознавчих, методичних курсів у м. Суми

О. Семеног,

доктор педагогічних наук Київ

Неоантропоцентричні тенденції, зміна системно-описової парадигми мови на комунікативно-прагматичну, тенденції гуманізації та інтеграції в розвитку фольклористики, культурології, етнології, педагогіки, потреби формування у студентів-дослідників творчих здібностей до аналізу та інтерпретації художніх творів, виховання високої естетичної культури, розвиток читацької культури детермінують змістову модернізацію традиційних мовних і мовознавчих, історико- і теоретико-літературних, методичних дисциплін, наповнюють їх елементами сучасних наукових напрямів (психо-, соціо-, етнолінгвістики, неориторики, словесності, прагматики, лінгвістики тексту та ін.), розширюють культурологічні складові, виокреслюють текстоцентричну підготовку, сприяють вихованню вчителя-словесника як україномовної особистості, громадянина і патріота.

Такі ідеї стали ключовими у виборі теми науково-практичної конференції „Філологічні науки в освітніх закладах“, що відбулася восени 2007 року в Сумському державному педагогічному університеті. Організатором конференції виступив філологічний факультет. Упродовж останніх десятиліть вченими мовно-літературних кафедр досліджуються важливі як для теорії, так і для практики вузівського і шкільного викладання проблеми мовної культури, комунікативної, лінгвометодичної, літературознавчої компетенції вчителя.

Конференція мала статус всеукраїнської. У роботі взяли участь відомі науковці, докторанти, аспіранти, молоді викладачі, вчителі, студенти. Серед доповідачів — представники вищих навчальних закладів і науково-дослідницьких установ м. Києва, Харкова, Сум, Запоріжжя, Ізмаїла, Слов'янська, Рівного, Луцька, Глухова.

Виступи вчених як на пленарному, так і секційних засіданнях засвідчили різноаспектність підходів до означеної прблематики конференції, показали доповідачів як толерантних мовних особистостей. Доктор філологічних наук, професор Запорізького національного університету В. Шевченко привернув увагу присутніх до проблеми актуалізації науково-пошукової діяльності в контексті зв'язків літератури й історії. Доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Н. Зборовська у доповіді „Структурно-генетичний аналіз художнього твору і психоісторія літератури“ звернулася до методології психоаналізу, розкрила сутність і роль індивідуального міфу письменника у процесі еволюції його творчості. Про феноменологічний вимір національної самобутності української літератури йшлося в доповіді доктора філологічних наук, професора Сумського державного педагогічного університету Л. Горболіс. Сутність і складові лінгвокультурологічної компетенції, шляхи її формування у студентів-філологів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях розглянула доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України О. Семеног. Широкий інтерес аудиторії викликали виступи докторанта Т. Литвиненко („Номадологічний підхід у вивченні теорії літератури“), кандидата педагогічних наук, доцента Г. Бондаренко („Гармонія природи і людини у поезіях Ліни Костенко як засіб громадянського вихованні молоді“), старшого наукового співробітника О. Переломової („Фольклорні та християнські міфелогеми у „Казці про калинову сопілку“ Оксани Забужко“).

Плідно працювали секції „Українське та зарубіжне мовознавство (теорія, історія, компаративістика, лінгвостилістика)“, „Українське і зарубіжне літературознавство (теорія, історія, компаративістика)“, Терменевтичні принципи та інноваційні технології вивчення української мови і української літератури“. Кожна секція представила на розгляд освітянської громадськості авторський досвід викладаннл філологічних і методичних курсів у вищи;; навчальних закладах, інноваційні технології філологічного навчання студентів.

На українознавчій основі, із залученням фактів етно-, соціолінгвістики, історії України, історії української літератури вибудовуються історико-лінгвістичні курси.. На зміну асоціаціям про ці предмети як застиглі форми давнини і механічне зазубрювання старослов'янської парадигматики, що продовжують панувати в, пам'яті більшості випускників-філологів, приходить розуміння необхідності історичного осмислення мовних фактів. Опановуючи, цю навчальну дисципліну, студенти-дослідники у співпраці з викладачами аналізують історико-лінгвістичні студії П. Житецького, A. Кримського, . Куліша, Д. Овсянико-Куликовського, О. Павловського, О. Потебні та ін. Такий лейтмотив виступу кандидата філологічних наук, доцента B.Поставного. Зокрема, на секції „Українське та зарубіжне мовознавство (теорія, історія, компаративістика, лінгвостилістика)“ вченим з'ясовувалися питання походження української мови-у науковій інтерпретації акад. А. Кримського, аналізувалися основні положення цієї теорії та її вплив на формування сучасних наукових уявлень у питаннях українського глотогенезу.

Основою процесу вивчення фундаментального курсу сучасної української літературної мови, як показує досвід викладачів, є опанування системи мови як засобу розвитку лінгвістичного мислення, мовного чуття, комунікативної, лінгвокультурознавчої компетенції з обов'язковою орієнтацією академічного матеріалу на шкільне вивчення. Ця концептуальна ідея пронизувала виступи інших учасників. На засіданні секції розглядалися основні особливості політичного дискурсу як засобу інституціонального спілкування, сучасні запозичення у політичному дискурсі як засіб позиціонування українського політикуму на матеріалі ЗМІ (Ю. Кліпатська, Д. Лавранюк), соціально марковані номінативні одиниці у вторинному семіозі (Т. Бісовецька), фоностилістичні особливості художніх творів П. Куліша, поезій Н. Гавриленко (О. Кумеда, А. Силка, Н. Пилипенко), функціонально-стилістичні можливості слів-символів у поетичній мові Яра Славутича (Т. Полякова), синоніми як засіб вираження мовної картини світу Ліни Костенко (В. Щербатюк).

Потребою формування у студентів лінгвокультурологічної, лінгвокраїнознавчої компетенцій викликані виступи О. Молчанової (дослідниця здійснила порівняльний аналіз біблійної фразеології у французькій і російській мовах), Д. Титаренко (викладач окреслила фонетичні особливості канадської англійської мови та вплив на неї французької та британської мови), О. Багацької (авторка з'ясувала роль заперечення у позначенні концепту „рівновага“ в сучасних американських оповіданнях) .

Мета виступів учасників секції „Українське і зарубіжне літературознавство (теорія, історія, компаративістика)“ — виховання у студентів-філологів високої естетичної культури, ознайомлення з найновішими пріоритетами в галузі українського і зарубіжного літературознавства, формування здатності осмислювати нові наукові парадигми, цілісне сприйняття літературної спадщини, розвиток у майбутніх учителів творчих здібностей до аналізу та інтерпретації художніх творів. Секція була представлена цікавими виступами про специфіку тексту як входження в духовне буття письменників В. Стуса, І. Світличного, В. Підпалого (М. Домчук), символічне навантаження жіночих образів у романі „Отчий світильник“ Р. Федоріва (В. Кравченко, С Сириця), еволюцію теорії символу в естетичних деклараціях французьких символів (О. Чепелик), „Трагічні образи-символи в поезії Тараса Шевченка“ (С. Ста-ховський), трансформацію казкових образів у фантастиці братів Стругацьких і К. Саймака (О.Кибалка), багатоаспектність образу чорної свічі та її роль у характеристиці духовного світу Уленичів за повістю Р. Федоріва „Чорна свіча від Ілени“ (О. Костюк). Учасників наукового заходу зацікавили виступ С. П'ятаченка, присвячений фольклорній спадщині відомого краєзнавця Сумщини Івана Абрамова, прокоментований на основі локального методу, і виступ І. Пирогової, де розглядалися питання співвідношення художніх та історичних реліктів поезії козацького л спрямування Воробкевича.

Наскрізними ідеями методичної підготовки, як показує аналіз виступів учасників секції „Герменевтичні принципи та інноваційні технології вивчення української мови і літератури“, є гуманізація навчально-виховного процесу, посилення особистісної орієнтації змісту, відкритість до впровадження нових педагогічних технологій; індивідуалізація освітніх траєкторій студентів, підвищення ролі методичної культури й самоосвіти. Викладачами обговорювалися проблеми інтерактивних методів навчання (В. Захарова), ефективність „круглих столів“ на заняттях зі шкільного курсу мови та методики її викладання (С. Луценко-Ковтун), роль дослідницької роботи студентів у контексті завдань курсів, що вивчаються за кредитно - модульною системою. (Земка О. І), шляхи активізації мисленнєвої діяльності обдарованих філологів у системі МАН (Н. Дейниченко). В. Завгородний, І. Пахненко продемонстрували власні навчально-методичні розробки. Доповіді, виступи учасників конференції надруковані у фахових виданнях Сумського державного педагогічного університету.