ГАЛИНА ЖУРБА РУШІЙНА СИЛА ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ „СЛОВО”

ГАЛИНА ЖУРБА РУШІЙНА СИЛА ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ „СЛОВО”

Всі публікації стосовно письменника: Галина Журба

Ідея об'єднати українських письменників на американській землі у професійну організацію виникла вже в першому періоді українського новопоселення на цьому континенті після другої світової війни. Головна хвиля переселення так званих „переміщених осіб” з Европи припадає на 1949 р. Цей рік був тяжкий для новопоселенців. Довге перебування в таборах під опікою міжнародних допомогових організацій витворило спеціяльні умовини проживання, що було тимчасове і безперспективне; розв'язкою була тільки заокеанська еміграція. Та еміграція і нові умовини життя на поселеннях вимагали від новопоселенців великої кмітливости та підприємливости, щоб акліматизуватись у нових обставинах життя. Ще більші труднощі стояли перед працівниками української культури, головно літераторами, які не тільки думали про прожиток, але в задушевних сподіваннях плянували продовжувати літературну діяльність. Спершу була думка продовжувати діяльність заснованого ще в 1945 р. в Німеччині об'єднання МУР (Мистецький Український Рух), що офіційно не був розв'язаний, хоч внаслідок переселення перестав в дійсності існувати. Це тим більше, що в канадській метрополії, в Торонті, опинився голова цієї організації Улас Самчук, а в американській метрополії, в Нью-Йорку, заступник голови Юрій Шевельов та деякі провідні члени: Григорій Костюк, Юрій Лавріненко, Докія Гуменна. Але нові обставини вимагали нової форми організації, хоч мета залишалась та сама: об'єднати письменників, створити сприятливі умовини для творчого життя і для видання творів, стимулювати літературну діяльність при помочі творчих дискусій, а далі видавати літературний журнал і створити базу для допомоги письменникам. Вже в 1954 р. ідея письменницької організації стала актуальною для тих українських письменників, які поселились у самій американській метрополії, у Нью-Йорку, і на ближчих околицях цього міста. В Нью-Йорку існував уже Український літературно-мистецький клюб, і в приміщенні цього клюбу почали сходитись письменники, мистці й інші культурні діячі та й відбувались літературні вечори. Тут у залі цього клюбу 26 червня 1954 зібралось кількадесять письменників і працівників літератури та й порішили, що з тим днем почала діяти організація українських письменників і названо її Об'єднання Українських Письменників в еміграції „Слово”. До часу скликання загального збору письменників і схвалення статуту цю письменницьку організацію репрезентували три особи: Григорій Костюк, Докія Гуменна та Юрій Лавріненко. Офіційно ОУП „Слово” почало існувати як організація українських письменників на еміграції ухвалою письменників, приявних на нараді, яка відбулась 19 січня 1957 p., коли був прийнятий статут, що є основним конституційним законом об'єднання до сьогодні та визначає завдання, структуру, функції і порядок ОУП „Слово”.

СТАТУТ

Об'єднання Українських Письменників „СЛОВО”

1. Назва: Об'єднання Українських Письменників „СЛОВО”.

2. Місце осідку: Нью Йорк.

3. Мета:

а. Згуртувати українських письменників, які живуть у різних країнах поселення на засадах вільного творчо-мистець кого вияву;

б. взаємна допомога у справах видавничих, творчих і побутових;

в. організувати моральну та фінансову допомогу хворим і непрацездатним членам Об'єднання;

г. сприяти розвиткові незалежного українського письменства, літературно-мистецької критики й теорії та зв'язку літератури з читачем.

4. Способи праці:

а. сприяти виданню творів членів Об'єднання;

б. сприяти поширенню творів, критичної оцінки їх у пресі, на літературних вечорах тощо;

в. сприяти творчим контактам між письменниками;

г. сприяти творенню і праці літературно-мистецьких періодичних видань;

д. сприяти діяльності молодих авторів;

є. сприяти творенню та діяльності Літературного Фонду, що був би базою для видання і преміювання творів літератури і став би основою допомоги потребуючим діячам культури, насамперед письменникам — членам Об'єднання.

Примітки:

1. Діяльність ОУП „Слово” є неприбуткова.

2. Встановлена марка „Слова” (летючий птах запроектований мистцем Яковом Гніздовським) дається як книжкову марку тилі творам, що їх апробували два рецензенти за постановою Президії ОУП „Слово”.

5. Членами Об'єднання Українських Письменників „Слово” можуть бути українські автори, які систематично працюють у ділянці літератури, критики, есею та літературознавства. Членами ОУП „Слово” можуть бути українські автори різних мистецьких переконань, без різниці їх політичних поглядів.

6. Членів приймає Президія ОУП „Слово” своєю постановою кваліфікованою більшістю голосів (чотирма позитивними голосами із п'яти членів Президії) на підставі заяви кандидата. Виключення із членів ОУП „Слово” відбувається за спільною постановою членів Президії та Контрольної Комісії кваліфікованою більшістю голосів (сім позитивних голосів із вісьмох членів Президії та Контрольної Комісії).

7. Керівні органи:

Загальні Збори Об'єднання Українських Письменників „Слово”, що вибирають Президію ОУП „Слово” у складі п'ятьох членів (голова, два заступники голови, секретар і касир), які ведуть діяльність Об'єднання і звітують перед Загальними Зборами, та Контрольну Комісію з трьох членів, які контролюють діяльність Президії.

Детальніша регуляція і поділ праці Президії визначаються, в разі потреби, окремим правильником, устійненим і потвердженим Президією на час тривання її каденції.

8. На випадок конфлікту між членами Об'єднання Президія ОУП „Слово” запрошує для товариського полагодження конфлікту на своє засідання в цій справі двох членів Об'єднання за згодою заінтересованих сторін. Конфлікт порішуеться постановою Президії звичайною більшістю голосів, причому запрошені члени мають право рішального голосу на рівні з членами Президії.

9. Фінанси ОУП „Слово” складаються із вступних внесків членів (десять долярів) і кожнорічного внеску (у висоті десять долярів), з прибутків від імпрез та літературних виступів, як теж з пожертв окремих осіб чи організацій та установ. Висота вступного і річного внесків може бути змінена постановою Загальних Зборів звичайною більшістю голосів.

10. Ліквідація ОУП „Слово” може бути переведена за постановою покликаних для цієї цілі загальних зборів Об'єднання звичайною більшістю голосів. Для переведення ліквідації спеціяльні загальні збори вибирають ліквідаційну комісію та постановляють відносно передачі майна, архіву та діловодства.

Статут ОУП „Слово” підписали в цей пам'ятний день 19 січня 1957 в Нью-Йорку приявні на нараді члени, які стали членами-засновниками Об'єднання.

Василь Барка, Богдан Бойчук, Євгенія Васильківська, Василь Гайдарівський, Петро Голубенко, Святослав Гординський, Докія Гуменна, Зосим Дончук, Галина Журба, Іван Керницький, Григорій Костюк, Юрій Лавріненко, Вадим Лесич, Леонід Лиман, Євген Маланюк, Володимир Міяковський, Микола Понеділок, Богдан Рубчак, Марія Струтинська, Остап Тарнавський, Юрій Тарнавський, Юрій Шевельов.

Кореспонденційним способом підписали статут ОУП „Слово” негайно після зборів ще такі члени Об'єднання і тим стали членами-засновниками Об'єднання:

Емма Андієвська, Іван Багряний, Юрій Бойко-Блохин, Олекса Веретенченко, Віра Вовк, Анатоль Гак, Анатоль Галан, Лідія Далека, Олег Зуєвський, Олекса Ізарський, Петро Карпенко-Криниця,

Ігор Качуровський, Іван Кмета-Ічнянський, Іван Коровицький, Іван Кошелівець, Богдан Кравців, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Галя Мазуренко, Олександер Неприцький-Грановський, Богдан Нижанівський, Дмитро Нитченко-Чуб, Петро Одарченко, Борис Олександрів, Михайло Орест, Тодось Осьмачка, Улас Самчук, Володимир Скорупський, Яр Славутич, Іван Смолій, Василь Софронів-Левицький, Юрій Стефаник, Олекса Стефанович, Микола Шлемкевич.

Подаємо короткі біо-бібліографічні дані тих членів-засновників, які створили основне ядро Об'єднання Українських Письменників „Слово” і репрезентують в головному творчі надбання Об'єднання...

Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) нар. 29 грудня 1888 в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав'язала зв'язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинськнх. Писати почала ще в батьківському домі. Двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця Андрія Ніковського, який підготовив і зредагував першу книжку оповідань Галини Журби „З життя”, що вийшла друком в 1908 р. в Одесі. До цієї книжки увійшли три оповідання: „Солов'ї”, „Черешні” та „Ясний день”. Рецензії на це видання написали Іван Липа й Євген Чикаленко. Журба переїхала у Київ і тут почала друкуватися в передовому на той час літературному журналі „Українська хата”; число „Української хати”, в якому було надруковане оповідання Галини Журби „Коняка”, підпало під цензуру. В 1919 р. вийшла друком друга збірка оповідань „Похід життя”. Після визвольної війни Галина Журба разом з евакуацією уряду УНР переїхала у Польщу й опинилась у польському таборі полонених українських вояків у Тарнові, де написала сценічний етюд „Маланка”, що вийшов книжковим виданням в 1921 р. Поселилась на Волині, де присвятила час поширенню освіти між селянством, а далі переїхала до Львова, де продовжувала свою літературну діяльність. У Львові у видавництві „Батьківщина” були надруковані дві повісти, що їх темою була визвольна війна, а саме „Зорі світ заповідають” (1933) і „Революція йде” (1937); за першу повість письменниця була нагороджена премією Товариства Письменників і Журналістів. Під час другої світової війни вийшов друком в Українському Видавництві сензаційний роман „Доктор Качіоні” (1943). Війна змусила письменницю емігрувати, й вона через Німеччину переїхала в Америку, де поселилась у Філядельфії. Тут, живучи дуже вбого, написала дві книжки, що стали головним здобутком її літературної праці; це автобіографічна розповідь „Далекий світ”, що вийшла першим виданням в Буенос-Айресі в 1955 p., а другим в 1978 р. в Нью-Йорку, і роман на тлі історії „Тодір Сокір” (1967) як перша частина задуманої трилогії. Обі книжки — це картина життя отого „далекого світу”, з якого вийшла письменниця, коли упадав старий порядок з чужим панством і селянським бунтом і в революції творився новий світ, в якому й Україна вимагала свого місця на землі. ЦІ два романи виносять Галину Журбу на перше місце між еміграційними письменниками та увійдуть у класику української літератури. Галина Журба посвятила багато уваги організації ОУП „Слово”, а ще активніше допомагала уможливити видання нашого письменницького збірника „Слово”, для чого перевела і грошову збірку. Померла 9 квітня 1979 у Філядельфії.

Остап ТАРНАВСЬКИЙ



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.