СВОЄРІДНІСТЬ СТИЛЮ АРХИПА ТЕСЛЕНКА

Архип Тесленко

СВОЄРІДНІСТЬ СТИЛЮ АРХИПА ТЕСЛЕНКА

Сергій Єфремов вважав, що Архип Тесленко є найкращим типом „літературного самородка” в українському письменстві. Таких обдарованих від природи людей наш народ висував чимало, свідченням чому мають бути невідомі автори фольклорних шедеврів, легендарна Маруся Чурай, творець знаменитої пісні „їхав козак за Дунай” Семен Климовський та інші. Правда, потрібно визнати, що в останні століття, коли власне літературна творчість стала визначати обличчя мистецтва слова, людям, що не мали ґрунтовної освіти, трудно було, за окремими винятками, дійти рівня високої досконалості. У цьому зв'язку Єфремов згадував Зінька Сиваша з „селянської” дилогії Бориса Грінченка. Справді, щось єднає автора „Страченого життя” з літературним героєм. Це щось виявлялося у „Тесленковому шуканні чистого, хорошого, ідейного життя серед скаженої дійсності”, яка брутально ламала талант людини з народу.

Життєва доля Тесленка зумовила характер його прози — щирої, емоційно схвильованої, задушевної, простої, як сама правда, істинної, як неприкрашене життя українського селянства на початку нашого століття, як саможертовні змагання народних інтелігентів у пошуках справедливості.

Однією з найістотніших особливостей прози Тесленка є виразне окреслення авторської позиції в художньому моделюванні суспільних настроїв, у вияві симпатій і антипатій в оцінках складної, суперечливої дійсності початку віку. Письменника і його оповідача у творах Тесленка важко розрізнити; тут молодий, демократично настроєний селянин, який своєю життєвою долею близький до самого автора, не просто сприймає сповіді героїв, а й активно втручається в розмову, виявляє свою зацікавленість у зображуваному.

Тесленко органічно переніс мовлення полтавського селянина в свою творчість, і цим він дуже близький до Василя Стефаника, котрий щедро черпав з покутського діалекту. Впадають в око локальний характер художньої лексики, своєрідна метафоричність, основана на особливостях селянського мислення. Неповторним є й поетичний синтаксис мови письменника: уривчасте, схвильоване мовлення персонажів, як і аналогічно виписана оповідь, що ведеться від першої особи, надають стилеві творів надзвичайної експресивності.

Тесленко належить до письменників, які засвідчили художнє оновлення української літератури, суголосне тенденціям розвитку всього європейського мистецтва слова в новітні часи.

ПЕТРО ХРОПКО

1997 р.