Мова — голос нації

О. Томілін, Т. Федоренко

Європейський університет

Полтавська філія

Рідна мова, пісня солов'їна,

Ти одна як диво-дивина,

Як одна на світі Україна

І як мати в кожного одна.

В. Сосюра

Вступне слово викладача: „Мово, пречистая Богородице мого народу, із чорнозему, з любистку, євшан-зілля, з дніпрової води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу”

(Катерина Мотрич)

Найбільший скарб народу — це його національна мова, яка віками і тисячоліттями на цій землі складалася, шліфувалася, з покоління в покоління передавалася.

Нині українська мова — державна мова. Прикро, що з незалежністю ми не змогли домогтися утвердження державності української мови в усій країні.

Шановні студенти, присвятимо сьогодні свій час вивченню і пошануванню рідної мови.

Спочатку зробимо екскурс у недавнє минуле.

1 студент: Посилення русифікації у 70-х— 80-х роках.

В останнє десятиліття існування Радянського Союзу українські русисти вже могли звітувати партійному керівництву про успішне виконання всіх настановчих завдань мовної політики, спланованої Москвою для УРСР.

З метою націоналізації єдності пропагувалась одна мова, всі інші мови були неперспективними, тобто все більше посилювалася русифікація союзних республік. Українська мова була вторинна, маловартісна, а відтак непотрібна.

Правління Щербицького (1972—1989) визначилося як період безжального викорінення всього, що містило хоча б найменший натяк на українську самобутність. Позначились масові політичні арешти, ув'язнення багатьох діячів-шістдесятників. Відбувалося звуження функцій української мови в системі освіти. Викладання у всіх вищих навчальних закладах, крім окремих гуманітарних предметів, було переведено на російську мову. Цей процес не оминув навіть Галичини. На 1988р. майже всі наукові журнали з точних і природничих наук виходили російською мовою. Протягом 70—80-х років українську мову було витіснено із театрів. Лише Львівський театр був україномовним. Кіно, яке Радянська влада ще з часів Леніна цілком слушно вважала найважливішим видом мистецтва, через його вплив на масову аудиторію україномовним не було.

У 1978р. була прийнята постанова ЦК КПРС „Про посилене вивчення і викладання російської мови та літератури”, у 1983р. постанова „Про посилене вивчення російської мови”, було поділено класи на дві групи та підвищено зарплати вчителям російської мови на 15% . Війна Комуністичної партії СРСР з українською мовою зосереджувалася також на мові художньої літератури.

Викладач: Виходячи з того, що впродовж років над українським народом висіло ярмо русифікації, провідною мовою була російська, вища еліта України порушила питання державності української мови на своїй території. Тому зрозуміло, чому в 1989р. був прийнятий закон про Державну мову.

2 студент: 90-ті роки. Імперія розпалася. Кінець XX ст. дав змогу нашій мові вільно дихнути на повні груди, утвердити за нею в Україні державність. 1989 рік — рік прийняття Закону. Це була велика подія в житті 50-мільйонного населення.

Не пошкодив цю мову ніякий указ,

Заборони ніякі, ніякі окови,

Раз ураз проявлялись крізь простір і час

Дивозвуки святі української мови.

Із учора у завтра кладеш ти свій слід,

Заявляєш про себе ти знову і знову.

Ти, що гордо пройшла через тисячі літ,

Віковічна душа української мови.

Письменницькі кола, Інститут літератури , Народний рух, яким керував Іван Драч, письменники Ліна Костенко, Борис Олійник і інші подбали про те, щоб на території України зазвучала своя рідна мова.

Отже, кінець XX століття подарував нашій мові свободу. Вона сьогодні іде широкою дорогою. Потрібен лише час і терпіння аби восторжествувала правда. Нарешті народ усвідомив себе як націю і буде плекати рідну мову, рідне слово, бо слово — „основа нації, надія на порятунок, останній прихисток душі і духу”.

3 студент: Українська мова — державна мова.

Нова політична ситуація в Україні, процеси державотворення, формування громадяна, позиція нашої держави на світовій арені — це ті відправні позиції, які потребують і прогнозують затвердження і розквіт української мови як державної. В Основному законі Конституції України в статті 10 записано: „Державна мова — є українська мова”. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах державного життя на всій території України. У „Комплексних заходах щодо всебічного розвитку і функціонування української мови” затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1997 р. записано:

— українська мова — державна мова;

— українська мова — основа духовної та художньої літератури, кіно, науки, освіти;

— українська мова — основа в засобах масової інформації;

— утвердження української мови у світовому масштабі;

— українська мова в наукових працях, дослідженнях, дипломних і курсових проектах, у всіх видах робіт, в навчальних закладах.

Викладач: Ми знаємо, що на полтавсько-київському діалекті сформувалася літературна мова. Отож можна констатувати, що великий класик української літератури став засновником української мови. Його „Наталка Полтавка” і „Енеіда” — приклад істинно народної мови.

У Полтаві на Білій Альтанці стоїть постамент „З цієї садиби на весь світ пролунав голос першого класика української літератури Івана Петровича Котляревського”.

4 студент: Полтавщина — колиска української мови.

На Полтавщині і в Полтаві українською мовою послуговуються державні, громадські установи та організації, адміністрація, бібліотеки та навчальні заклади. Джерелом української мови є Полтавський державний педагогічний університет. Тут на всіх факультетах ведеться викладання рідною мовою. Академік, ректор університету Володимир Олександрович Пащенко часто виступає по радіо і на телебаченні, і його цікаві повчальні промови звучать українською мовою.

Серед приватних закладів своєю українською доктриною визначається Європейський університет. Оберегом української мови є професор, заслужений працівник освіти України, Голова асоціації вищих навчальних закладів України приватної форми власності 1.1. Тимошенко. За його вказівкою у всіх 25 філіях Європейського університету усі навчальні предмети викладаються державною мовою. Всі публіцистичні видання Полтавщини ведуться українською мовою. Провідні газети Полтавщини „Полтавський вісник”, „Вечірня Полтава”, „Зоря Полтавщини” доносять читачам дух рідного слова.

5 студент: У Полтаві 41 загальноосвітня школа. З них лише 2—3 — російські. Всі інші — українські.

Усі загальноміські свята, усе діловодство у відділах культури, на підприємствах і виробництві ведуться рідною мовою. Є деякі проблеми щодо впровадження державної мови в торгівлі.

Викладач: Ми, як працівники ідеологічного освітянського фронту, віддаємо право і перевагу українській мові.

А як говорить міська молодь?

6 студент: Напевне те, що впродовж останніх двадцяти — тридцяти років діяли постанови про обов'язкове вивчення російської мови в школах союзних республік, молодь дещо зросійщена. Вплив засобів масової інформації відбивається також на лексиконі мовців. Але молоді люди добре знають російську і українську мови. І якщо я заговорю українською, то і мій співрозмовник переходить на українську, в гіршому випадку, з 3—4 фрази починає говорити рідною мовою. Ми повинні дочекатися того, щоб існували лише українські школи, і нове підростаюче покоління заговорить українською мовою, якщо, звичайно, з дитячого садка і з першого класу буде говорити своєю мовою.

Викладач: Літератори Полтавщини Володимир Мирний, Петро Ротач, Володимир Тарасенко, Анатолій Дяченко, мовознавець Микола Степаненко вперто борються за утвердження української мови, за її пріоритет.

Молоді люди села говорять українською мовою. А як вони говорять, коли приїздять до міста?

7 студент: Мешканці сіл в основному говорять українською, бо середня школа навчає української мови всіх випускників.

Але деякі сільські діти, приїжджаючи у місто на навчання, беруть за престиж російське слово, вони поспіхом оволодівають російською мовою, що, по-перше, породжує суржик, по-друге, вони думають, що розмовляти російською — це круто, а насправді дуже принизливо. Співрозмовник, з яким ти переходиш з української на російську, ніколи не буде тебе поважати.

Звичайно, ніхто не говорить про те, що не треба вивчати інші мови. Це добре, якщо людина володіє декількома мовами, наприклад, в інтелектуальному плані: якщо володієш двома мовами, ти вільно орієнтуєшся в Інтернеті, в бібліографії, в масиві іншомовної літератури. Кожен випускник української школи повинен говорити державною мовою: це престижно, модно, авторитетно, і тому він буде почувати себе впевнено і комфортно!

Викладач: Про багатобарвність, красу і мелодійність мови чимало написано нашими ученими і письменниками. її чарівне звучання і оригінальність думок оспівується в піснях, передається в публікаціях громадських діячів. А що ви скажете про красу слова?

8 студент: В класифікації ЮНЕСКО українська мова за влучністю виразу дії посідає третє місце серед інших мов світу.

У 1928 р. в Парижі відбувся міжнародний конкурс мов. На ньому знавці мали визначити, яка з мов світу наймилозвучніша. Зачитувались тексти різними мовами. Прозвучали там і вірші Тараса Шевченка. Виразність і мелодійність української мови належно оцінило журі. Серед чотирьох переможців наша мова посіла третє місце, поступилася лише французькій та італійській.

Про красу мови писав кожен письменник і поет. Сьогодні хотілося б прочитати слова нашого критика і мовознавця Сергія Плачинди: „Мово рідна! Ти ж як море безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Краса моя. В тобі вічність віків і пам'ять тисячоліть. Ти є Правда, Добро і Краса нашого народу. Тож такою і будь вічно, мово рідна. А з тобою будемо і ми, діти твої, на розкішних і безкінечних берегах твоїх.”

9 студент: Престиж української мови за рубежем.

Треба сказати, що престиж української мови за межами України досить високий, тому й нам, українцям, потрібно подбати про належну соціальну престижність державної мови.

Так, у США в 28 університетах і коледжах вивчають українську, а в 7 університетах можна отримати диплом фахівця з української мови.

Відкриті відділення української вільної Академії наук в Німеччині, Великій Британії, Канаді. У 15 канадських університетах організовано українські студентські клуби. У Римі функціонує Український католицький університет. Кафедра української мови та літератури діє в Слов'янському університеті, в Бухаресті, Мюнхені, в Братиславському і Празькому університетах. У грудні 2006 р. відкрита українська школа в Молдавії, школа носить ім'я української письменниці Ольги Кобилянської.

Викладач: Сьогодні Україна входить в Європу і світове співтовариство як велика самостійна держава. І ми впевнені, що настануть такі часи, коли мова займе своє провідне місце у повсякденному спілкуванні.

Бережімо наше Рідне Слово, шануймо його, захищаймо його від небезпеки, яка чатує над ним, утверджуймо його повсякчас у великому місті і малому селі, на Заході і Сході, дбаймо про його багатство і соборність, очищаймо від всякої скверни, бо мова — це голос нації!

Література

1. М. І. Степаненко, Українське рідне слово, Полтава, 2003р.

2. „Українське Слово”, Київ, 6—12 грудня 2006р.

3. „Голос України”, Київ, 9 листопада 2006р.

4. „Зоря Полтавщини”, 2006р.