Всі публікації щодо:
Літературознавство

Крилаті вислови в їх історичному розвитку

П. І. Осипов,

кандидат філологічних наук

Миколаїв

БРАТСТВА (англ. brother-hoods, нім. Bruderschaften) — об'єднання однодумців навколо церков (зазвичай, приватних) в Україні й Білорусії для вирішення певних релігійних і світських завдань. Першу згадку про середньовічне Братство (тоді — братчина) знаходимо в Єпатівській хроніці (1159). Про появу Успенського братства у Львові згадується в 1463 р. Організаційна структура Братства була успадкована від середньовічних Братств Заходу (contraterni-tates), а також від торгових гільдій. Спочатку діяльність Братства зосереджувалась на справах церкви й доброчинності. Свою історичну роль Братства почали виконувати на межі 16-17 ст., вбачаючи свою задачу в захисті ортодоксальної віри й національної єдності українців та в боротьбі проти католицької й, особливо, — єзуїтської церкви, полонізації й переходу на засади уніатської церкви. Цей процес супроводжувався помітною культурноосвітницькою діяльністю. Братства започатковували Братські школи, книгодрукування, бібліотеки, надалі все більше втручаючись у цивільне й політичне життя. Б. мали своїх представників у церковному Соборі, варшавському Сеймі, підтримували тісні зв'язки з козаками. Кожне Братство мало свій власний статут, складений на зразок Львівського братства 1586 р. Членами Братства могли бути представники всіх верств населення, чоловіки мали бути одруженими.

Львівське Успенське братство було одним із найстаріших і найбільш успішним. У 1586 р. воно отримало право ставропігії (від грец. stauros — хрест) — прямого підпорядкування патріарху, а не місцевому священику. Б. встановило тісні контакти з правителями Молдавії та боярами. Наприкінці 16 — початку 17 ст. Братства були поширені в багатьох містах України: Кам'янець-Подільську, Рогатині, Городку, Перемишлі, Любліні, Дрогобичі, Самборі, Холмі, Острозі, Луцьку, Немирові, Києві та ін. Серед них найбільш важливу культурно-просвітницьку та релігійну роль відігравали Київське Єпифанське братство та Луцьке братство Воздвижения Хреста Господня.

На лівобережній Україні Братства виникли наприкінці 17 — початку 18 ст. в Полтаві, Нових Санжарах, Старо-дубі, Срібному, Лебедині й Харкові. Після підпорядкування Української церкви Московському патріархату (1686), а згодом — Священому Синоду, уряд Російської імперії досить несхвально ставився до діяльності Братства. Лише значно пізніше (1864) було видано закон, який дозволяв створення Братства на території Росії; проте новостворені Братства за цілями й своєю діяльністю відрізнялись від традиційних українських Б.

БРАТСЬКІ ШКОЛИ (англ. brotherhood schools, нім. bruder-schaftiiche Schulen) — школи, які були утворені релігійними братствами (див.) з метою зміцнення православ'я та протистояння зусиллям католицьких (насамперед, єзуїтських) і протестантських шкіл, спрямованих на денаціоналізацію української нації. Перша Братська школа була заснована в 1586 р. Успенським братством у Львові. Школа слугувала моделлю для інших Братських шкіл в різних містах Польсько-Литовської держави, більшість із них була в Україні й Білорусії: Перемишль, Галич, Городок, Рогатин, Стрий, Миколаїв, Комарно, Холм, Люблін, Берестія (Брест), Пінськ, Київ, Вінниця, Немирів, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Володимир-Волинський, Кременець, Вільнюс, Мінськ, Мотилів та ін. Подекуди Братські школи були навіть у селах. Найбільш відомими Братськими школами були Львівська й Київська. Саме Київське Єпифанське братство заснувало в 1615 р. Братську школу, яка в 1632 р. стала коледжем, а в 1701 р. — Києво-Могилянською академією. Заняття в перших Братських школах велися церковнослов'янською мовою, грецька вивчалася як друга мова (звідси також назва: грецькі школи). Згодом були запозичені структура й плани єзуїтських шкіл, де першою мовою була латинська. Українська мова вживалася лише з метою перевірки та при викладанні катехізису. Планом навчання більшості Братських шкіл передбачалося вивчення класичних мов, діалектики, риторики, поетики, гомілетики (від грец. homiletike — красномовство), арифметики, геометрії, астрономії й музики (церковний спів). В деяких школах вивчали ортодоксальну й католицьку теологію (з метою ведення полеміки). Братські школи були доступними для всіх верств населення; учнів оцінювали не за соціальним походженням, а за успіхи у навчанні (на відміну від єзуїтських шкіл). В школах панувала сувора дисципліна, тілесні покарання були звичайним явищем. Сироти й бідні студенти жили в бурсах (лат. bursa — гуртожиток для студентів і ремісників із забезпеченням їжею). Братські школи мали велике значення для зростання релігійної і національної свідомості та розвитку української культури. Чеський просвітитель Я. А. Коменський запозичив багато ідей своєї „Великої дидактики” („Didactica Magna”, 1633-38) із практики Братських шкіл. Напр. 17 — поч. 18 ст, Братські школи потрапили в несприятливі політичні умови й занепали.

Бройн у відомому романі „Буриданів осел” (Gunter de Bruyn. „BuridansEsel”, 1968), де він використовує образ осла як метафору для своєї моделі розвитку подій Поклавши в основу тривіальний „трикутник” (вона-він-вона), автор засуджує поведінку головного героя, 40-річного завідувача міської бібліотеки Карла Ерпа який кидається між своєю дружиною (Елізабет) та коханкою (фрейлейн Бродер). Поряд із тим письменник вказує на силу великого почуття — любові, а водночас і на моральну відповідальність перед тими, кого ми „приручаємо”. Сьогодні вираз вживається виключно переносно для позначення конче нерішучої людини, яка довго вагається й ^є може прийняти вірне рішення.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.