Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Стаття Іван Багряний
«Хай не повернеться засуджене повік, хай не відновиться закопане, зарите...»

До вивчення памфлета І. Багряного "Чому я не хочу вертатись до СРСР"

11 клас

І. Горячок,

аспірант

Кам'янець-Подільський

 

Чинна програма з української літератури [3] пропонує для вивчення в одинадцятому класі загальноосвітньої школи публіцистику Івана Багряного — письменника, патріота, політичного діяча, вірного сина України. Доцільність її вивчення старшокласниками незаперечна, адже його публіцистичні твори містять величезний виховний потенціал для сучасної молоді, закликають до пробудження національної честі, людської гідності.

На нашу думку, публіцистику потрібно якомога ширше використовувати на уроках літератури, бо передусім зважаємо на її самодостатню цінність — пізнавальну та виховну. Але не тільки. Активно вивчаючи публіцистику, словесник цілком природно може ставити перед собою та успішно розв'язувати й похідні завдання, теж важливі й актуальні. Маємо на увазі вироблення в учнів стійкого інтересу до читання періодичної преси («серйозних» газет та журналів) і практичних умінь та навичок написання доповідей, статей, проголошення промов, виступів. Думаємо, що обидві названі проблеми стоять нині гостро у загальноосвітній школі. Тому маємо надію, що запропоновані рекомендації до розгляду памфлета допоможуть вчителям-словесникам зорієнтуватися у виборі методів і прийомів для проведення ефективного навчального заняття. Але головним завданням наставника-філолога є зацікавлення одинадцятикласників, спонукання їх до глибоких роздумів і моральних прозрінь, до замислення над вибором власної життєвої позиції.

Доречним буде відповідне оформлення уроку літератури на запропоновану тему. На дошці пропонуються на вибір учнів попередньо підготовлені записи, які можуть стати епіграфом уроку:

Народе мій! Нездужний краю мій!

Коли позбудешся тавра століть неволі?

І. Багряний. «Скелька»

Ми об'їхали землю навколо,

Пропливли океани й моря,

Та тебе не зрікались ніколи,

Україно, ясна, як зоря...

І. Багряний. «Марш ОДУМу»

Доцільно показати портрет І. Багряного, підготувати виставку художніх творів митця. Зважаючи на складність теми, неоднозначність висновків, урок варто розпочати вступним словом вчителя:

— Великий розголос серед української еміграції і в світі здобув памфлет І. Багряного «Чому я не хочу вертатися до СРСР?», написаний у 1946 р. і перекладений багатьма європейськими мовами. Це була відповідь на облудні заклики радянської пропаганди і на безсоромні дії західних урядів, які сприяли насильницькій репатріації (поверненню на батьківщину) біженців до СРСР — прямо в концтабори, — відповідь патріота України, який хотів використати становище емігранта, перебування у вільному світі для боротьби за її свободу.

Тут варто пригадати факти біографії І. Багряного, проводячи бесіду, фронтальне опитування, рольову гру «Інтерв'ю письменника», яку пропонує Н. Білоус [2, 28]. Форма роботи добирається індивідуально, залежно від рівня підготовленості класу до такого виду роботи. Учитель, в свою чергу, має зосередити увагу старшокласників на політичній діяльності І. Багряного:

— В еміграції у ФРН він разом з Г. Костюком, І. Майстренком, С. Підгайним та іншими створив Українську Революційно-демократичну Партію (УРДП), яку очолював з 1948 р. до своєї смерті в 1963 р., та Об'єднання Демократичної Української молоді (ОДУМ), які ставили своєю метою боротьбу за незалежну демократичну Україну [4, 68].

Пропонуємо ознайомити юнацтво із публіцистичною спадщиною письменника, яка викликає надзвичайний інтерес і багато в чому не втратила своєї актуальності, простежити зв'язок публіцистичних творів із художньою творчістю автора, зокрема вже вивченим романом «Тигролови».

Рекомендуємо вчителеві надати учням відомості з теорії літератури, які вони можуть записати у словничок літературознавчих термінів, пояснити такі поняття, як публіцистика та памфлет, пригадати характерні ознаки публіцистичного стилю:

«Памфлет — жанр публіцистики, для якого характерне різке, нищівне викриття певного політичного явища чи особи.»

«Публіцистика — рід літератури, що висвітлює актуальні суспільно-політичні та інші проблеми сучасності.»

На нашу думку, для ефективного вивчення цього памфлета обов'язковою умовою є його текстуальний аналіз (виразне чи ще краще коментоване читатання на уроці). Враховуючи психологічні особливості учнів, рівень їхньої підготовленості та ступінь складності засвоєння матеріалу, можна запропонувати провести бінарне заняття разом із вчителем історії, де головна роль відводиться міжпредметним зв'язкам.

Доцільною буде постановка проблемних запитань, створення проблемних ситуацій, адже, за визначенням С. Рубінштейна, «початковим моментом мислительного процесу, звичайно, є проблемна ситуація. Мислити людина починає, коли в неї з'являється потреба щось зрозуміти» [6, 317].

Розгортанню проблемного запитання через ряд «супутніх» у проблемну ситуацію сприяє особисте зацікавлення учнів порушеною проблемою. Ось, наприклад, можна використати таке проблемне запитання, з яким учнів можна ознайомити раніше, або, зважаючи на специфіку класу, поставити його на уроці:

Яку суть вкладає автор у назву памфлета? Чому, на вашу думку, Багряний обрав саме таку назву?

· Які положення памфлета «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» імпонують вашій позиції щодо тогочасного режиму? Скориставшись спогадами своїх близьких, прикладами літературного процесу, скажіть, якою була антинародна політика Сталіна.

· Чи актуальні роздуми І. Багряного сьогодні? Як ви вважаєте, чому цей твір зберігає свою актуальність до наших часів, адже багато що змінилося?

· Як головна думка цього публіцистичного твору перегукується з творами самого автора, з творами його сучасників, зокрема «Щоденником» О. Довженка, статтею У. Самчука «Нарід чи чернь»?

Таким чином, діти вчаться мислити, у них формуються власні судження й переконання, своє бачення життя з позицій загальнолюдського, вічного, нетлінного. Під час проведення такого уроку неможливо уникнути гострого емоційного моменту стосовно таких рядків памфлета, які виразно прочитає хтось із учнів:

«Український народ в цій страшній трагедії був доведений до людожерства, до найвищого ступеня людської трагедії. Збожеволілі від голоду матері з'їдали своїх дітей...

Ви, матері цілого світу, чи можете уявити собі такий стан і такий режим, коли б ви могли з «їсти власну дитину? Ні!» Ви не можете цього навіть збагнути, ані в це повірити!

А це було в Україні в 1933 році. Адже ви не думаєте, що наші матері, наші жінки й сестри є з племені ботокудів, чи бушменів, чи інших диких племен Африки?

Наші матері й сестри є з одного найшляхетнішого слов'янського племені, з України, і вони такі ж шляхетні й предобрі, як матері й дівчата Італії або Франції, або Англії. Але... до того ступеня трагізму вони були доведені більшовизмом». [1,467]

Читаючи цей епізод, старшокласники згадають подібні уривки з творів «Марія» У. Самчука, «Жовтий князь» В. Барки та інших. І це є позитивом, бо «публіцистична» тема суголосна темі попередніх чи наступних уроків літератури.

Щоб краще й ефективніше засвоїти зміст памфлета, можна запропонувати учням скласти цитатний план чи записати в зошиті тези цього публіцистичного твору. Така робота допоможе концентрувати думки одинадцятикласників, їхні почуття і переконання, спонукатиме до роздумів про минуле нашої Вітчизни, до усвідомлення трагічної і болючої правди.

Враховуючи вікові особливості школярів та своєрідність сприймання старшокласниками творів публіцистичних жанрів, словесник може охопити якомога більше проблем, висвітлених памфлетом «Чому я не хочу вертатись до СРСР?». У цьому найкраще допоможе дискусія на запропоновані теми, де учні вільно висловлюють і захищають своє розуміння, формують ідейну переконаність і непримиримість до всього чужого й фальшивого, але не обов'язково доходять одностайної думки:

— Хто він — сучасний патріот?

— СРСР був тюрмою чи раєм для радянського народу?

Дискусія вимагає мати власну точку зору, уміти відстояти свої погляди, адже сама атмосфера дискусії покликана знайти істину в проблемі, яка хвилює її учасників. Водночас вчитель має зазначити, що І. Багряний — це людина, яка безмежно любила свою землю, свій народ, відчувала себе його часткою, його кровинкою, боліла його болем, мучилася його муками і не могла існувати поза цим болем. Він був письменником-патріотом, який не міг мовчати, хотів своїм гострим словом вплинути на ситуацію, за це був переслідуваний. І не він один...

Скільки їх було в історії нашого народу — тих, що не вміли мовчати, що зазнали цькування й нищення за любов до свого народу, до своєї України: Олександр Олесь і Олег Ольжич, Микола Хвильовий і Микола Куліш, Євген Маланюк і Олена Теліга, Іван Багряний і Лесь Кур-бас, Василь Симоненко і Василь Стус... Список цей можна продовжувати й продовжувати.

Це цвіт нації, її трагічна й скорботна душа. їхні долі стукають у наші серця і ставлять нас перед вибором: бути чи не бути? Піти за свій народ на плаху чи відмовитися від понять людської гідності та національної свідомості, стати сліпими виконавцями чиєїсь глупої волі, покірними рабами? [6, 5]

Домашнім завданням цього уроку може бути дооформлення цитатного плану чи тез, роботу над якими розпочали в класі, написання твору-роздуму на тему: «Моя громадянська позиція».

Погоджуючись із думкою В. Г. Поліщука, що підготовка до заняття за публіцистичними матеріалами — дуже відповідальна і важлива для словесника, наголосимо на відповідальності вчителя за тисячі думок, світоглядних позицій юнаків і дівчат, які потрібно спрямувати у гуманне, чисте русло. Зрозуміло, важливо дібрати потрібний матеріал і організувати його прочитання та розуміння учнями, але не менш важливо вчителеві подбати про власну компетентність, обізнаність з обговорюваною проблемою, які б суспільні аспекти вона не містила в собі [5, 41].

Публіцистика передбачає велику мету, своєрідне надзавдання. Сьогодні за партами сидить покоління, якому незабаром брати на свої плечі нелегкий тягар суспільного життя. І чим раніше прокинеться в їхніх серцях почуття відповідальності за долю майбутнього, необхідність правильно оцінювати політичну ситуацію, бути соціально свідомими, тим справедливішим, чеснішим, гуманнішим буде наше суспільство...

Література

1. І. Багряний. Вірю! Хрестоматія. Чикаго-Харків, 2001.

2. Н. Білоус. Вивчення роману І. Багряного «Тигролови» на тлі історичних подій та явищ із застосуванням інтерактивних методів навчання// Українська література в загальноосвітній школі № 1, 2006.)

3. Волошина Н. Й., Бандура О. М. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російськими мовами навчання: Українська література 5—11 класи. — Київ: Шкільний світ, 2001

3. І. Дзюба. Публіцистика Івана Багряного// Сучасність. — 1992. — № 4,— С.64-70

4. В. Г. Щоліщук. Публіцистика на уроках літератури// УМЛШ. — 1991. — №5. — с.36-42

5. С. Л. Рубинштейн. Основы общей психологии. — СПБ.: Питер, 1999.

6. Г. Чумак. Два варіанти одного уроку. (Методичні рекомендації до вивчення публіцистичної статті У. Самчука «Нарід чи чернь?»)// Українська література в загальноосвітній школі.

— 2000. — № б.с.2—5


загрузка...
загрузка...