Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Павло Тичина — незламний співець краси рідної природи і народу

І. Опанасюк,

вчитель української мови і літератури

Рівне

Мета уроку: допомогти учням глибше осягнути життєвий шлях поета через спогади сучасників та біографічні дані; показати дітям красу природи і любов поета до рідного краю на прикладі віршів „Світає...”, „Україно моя...”, патріотизм співця у поезії „Я утверждаюсь”; формувати вміння аналізу поезії; розвивати усне зв'язне мовлення учнів, творчі здібності, увагу, уяву, образне мислення,естетичний смак; виховувати любов до Батьківщини й рідного слова.

Епіграф:

Перо моє — пісні мережить,

Пісні, що закликають в бій.

Та сила їх — тобі належить,

Тобі, народе любий мій!

Павло Тичина

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник; збірка поезій П. Тичини; папір, фарби, пензлі, малюнки учнів, аудіозапис „Мелодії” Дворжака, тлумачний словник.

Хід уроку

I. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Вступне слово вчителя.

Він з юних літ був закоханий у рідний край і людину, в героїчне минуле свого народу і в його майбуття, в навколишній світ, в усе, що квітло навколо нього:

Блакить мою душу обвіяла,

Душа моя сонця на мріяла...

— Добридень — я світу сказав!

Струмок серед гаю, як стрічечка,

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля —

Добридень тобі, Україно моя!

...Скільки любові та захоплення рідною природою звучить у цих словах. Поет схиляється перед її величчю. Щоб так написати, треба вміти бачити й відчувати красу, бути справжнім патріотом.

Сьогодні ми з вами спробуємо глибше осягнути життєвий і творчий шлях автора цих поетичних рядків Павла Григоровича Тичини, проаналізувати його поезії „Світає...”, „Україно моя, моя люба Вкраїно”, а також простежити патріотизм поета на прикладі поезії „Я утверждаюсь”.

II. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Учитель. Народився Павло Тичина в с Піски, що на Чернігівщині, 27 січня 1891 року у сім'ї дяка. Чарівна природа рідного краю була йому колискою в дитинстві, а ніжний голос матері надихнув його на спів. Неодноразово задумувався юнак: як же оспівати все це — блакить, сонце, квіти, поля колосисті й жайворонка, що піднявся у небо? Може, пензлем спробувати? А учнівський зошит, у якому ось уже кілька років він записував свої вірші, заховати поки що?

У Тичині вдало поєднався як поет, так і художник. Вирішальним у становленні юного поета як особистості стало знайомство з М. Коцюбинським у 1910 році.

Інсценізація (виразне читання ученицею спогадів дочки М. Коцюбинського Ірини Михайлівни про Павла Тичину в супроводі „Мелодії” Дворжака).

„Знайомство батька з Павлом Тичиною, що позначилося на розвиткові таланту молодого поета, відбулося в 1910 році.

Пізніше Павло Григорович розповідав, що того року він часто приходив у Мар'їн гай малювати. Тонкі гілки верб спускали додолу своє сіро-зелене прозоре вбрання. Вправним рухом тонких пальців він наносив на папір ніжні прозорі фарби, малюючи чудовий осінній пейзаж.

Багато цікавих, зупиняючись біля юнака, розглядали його роботу. Але це не турбувало, — юний художник працював, ні на кого не звертаючи уваги. І тільки одного разу якась незнана сила примусила його озирнутись. Очі хлопця зустрілися з мудрим і теплим поглядом променистих очей незнайомого. Отак відразу, як кажуть, з першого погляду, зародилося між ними почуття взаємної симпатії. Невдовзі вони познайомились, і Тичина став частим і бажаним гостем у Коцюбинського”.

Учитель. Павло Тичина почав відвідувати відомі „суботи” Коцюбинського, на яких збиралася свідома інтелігенція того часу, і врешті-решт насмілився показати Михайлові Михайловичу рукописну збірочку своїх перших спроб — віршів. Великий письменник відразу помітив поетичний хист хлопця і про це, як згадував сам Тичина, оголосив на „суботі”.

Виразне читання спогадів П. Тичини учнем.

— Дозволите сказать? А то забуду! — сказав Михайло Коцюбинський.

(Присутні в залі втихли. Квіти з ваз теж насторожились.)

— Поет між нами! ...Гляньте ж! — показав рукою він на мене

(П. Тичина, „На суботах” М. Коцюбинського)

Учитель. Так, саме Коцюбинський першим помітив талановитого поета.

Слід зауважити, що Тичина виховувався у віруючій родині; був музично обдарований, грав на скрипці, кларнеті, арфі. Спочатку він вчився у бурсі, а потім, у 1907 році, стає семінаристом, співає у хорі. Все виховання було спрямоване на те, щоб з хлопця вийшов або священик, або регент (той, хто керує хором у церкві). Проте знайомство з М. Коцюбинським кардинально змінило погляди Тичини. Він вступає до Київського комерційного інституту і в цей час підробляє помічником хормейстера у театрі Садовського. Потім працює статистом у Чернігівському земстві. Восени 1916 року повертається до Києва, знову працює в театрі Садовського та в редакції газети „Рада”, а через два роки стає членом редколегії.

Перші вірші поета датовано ще 1906 роком, а вже з 1912 року вони з'являються в періодичній пресі. У ранніх віршах поета помітний нахил до мелодійності звучання слова, до художнього звукопису.

Перша збірка поезій П. Тичини побачила світ у 1918 році і мала назву „Сонячні кларнети”. Навіть сама назва збірки мелодійна. В поезіях оспівана краса молодості та природи, чарівність навколишнього світу. Збірка була досить гарно зустрінута пресою та критикою. У 1920 року виходять друком збірки Тичини „Замість сонетів і октав”, „Плуг”, в 1924р. — „Вітер з України”. І це лише мізерний перелік того, що створив поет-кларнетист.

Проте зараз я хочу звернути вашу увагу на те, що Тичина був не лише поетом, а й активним громадським діячем. Ви вже знаєте, що він редагував газету „Рада”, крім того, подорожував з капелою К. Стеценка по Правобережній Україні; з 1929 року дійсний член АН України, очолював Міністерство освіти України, опікувався питаннями відродження зруйнованої війною школи. Не слід забувати й про те, що Тичина знав іноземні мови, зокрема французьку, старогрецьку, вірменську, перекладав твори О. Пушкіна, О. Блока, Д. Гурамішвілі...

Показ портретів поета.

Запитання для бесіди.

1. Скажіть, чи таким ви уявляли собі Тичину, не знаючи його?

2. На якій фоторепродукції поет вам сподобався найбільше?

3. Що ви можете сказати про автопортрет Тичини? Чи сподобався він вам? Чому?

4. Дивлячись на його портрети, фото, скажіть, які риси характеру, на вашу думку, притаманні поетові?

5. Яке загальне враження склалося у вас про П. Тичину?

Детальний аналіз поезії „Світає...”

Учитель. Талант поета важко осягнути. Проте ми з вами спробуємо вдумливо прочитати, відчути і зро-зуміти поезіїТичини „Світає...”, „Україно моя...”, „Я утверждаюсь”.

(Поки клас аналізує поезію „Світає...”, 2—4-м учням пропонується зайняти відповідне місце у класі та передати фарбами на папері своє бачення світанку.)

Бесіда з учнями.

1. Кому з вас доводилося бачити схід сонця?

2. Де саме це сталося?

3. Опишіть детальніше, що відбувалося у той момент.

4. Які ваші враження і почуття від побаченого?

5. Чим саме сподобався і, можливо, вразив вас схід сонця?

Прослухування ліричної мелодії, співзвучної поезії „Світає”.

— Як вдалося відтворити світанок композиторові?

— Чи сподобалася вам мелодія? Чим саме?

— Давайте подивимось, як зобразили схід сонця ваші однокласники.

Бесіда за змістом картини та ілюстрацій.

1. Який настрій викликає у вас той чи той малюнок?

2. Які кольори переважають? Чому?

3. Що першим потрапило в поле зору? Чому? Поясніть.

4. Що спільного в цих роботах?

5. А чим вони відрізняються?

6. Яка із запропонованих робіт сподобалась найбільше? Чому?

Учитель. А тепер давайте послухаємо, як зумів відтворити світанок П. Тичина у своєму вірші. Виразне читання поезії „Світає...”.

— Який спосіб зображення світанку вам сподобався більше? Чому?

— А зараз ще раз прочитайте поезію мовчки, звертаючи увагу на особливості побудови вірша та використання художніх засобів.

— Давайте умовно поділимо поезію на три частини і дамо назву кожній.

Учні пропонують назви: перша строфа — все ще спить у тумані; друга строфа — пробудження птаха; третя строфа — перші промені сонця. (Запис у зошитах запропонованих назв.) Бесіда за прочитаним.

1. Яке враження справила на вас ця поезія? Чи сподобалася вона вам? Чим саме? Які у вас виникли звукові та слухові асоціації?

2. Подумайте і скажіть, який настрій передано у 1 -й, 2-й строфі? А який у 3-й?

3. Які художні засоби використовує автор, щоб показати, що все ще спить, покоїться в тумані у 1-й строфі?

4. Назвіть художні засоби у 2-й частині вірша.

5. Як ви поясните вислів „кричить мовчазливо”?

6. Який тут використано художній засіб? (Оксиморон.)

Словникова робота. Оксиморон (гр. „дотепно-безглузде”) — засіб поетичної стилістики, коли сполучаються слова з протилежним змістом.

(Учні записують визначення до словничків.)

Пояснення значень незнайомих слів: „фіміам”, „мінорна гама”, „бовван”.

Робота з тлумачними словниками.

— З якою метою автор повторює слово „світає”?

Як називається цей засіб поетичного синтаксису?

(Анафора.)

7. До якого жанру лірики належить ця поезія?

8. Давайте разом визначимо тему та ідею твору.

(Тема: любов до рідної природи, замилування нею. Ідея: передати красу світанкової пори, викликати у читача почуття захоплення рідною природою.)

Аналіз поезії „Україно моя, моя люба Вкраїно”.

Виразне читання поезії „Україно моя... „учнем.

Міні-дискусія за почутим:

1. Поет прагне оспівати, возвеличити Україну і ніби заспокоїти, чи щоб вона прихистила його? Доведіть словами з поезії.

2. За жанром це інтимна чи громадянська лірика? Чому?

3. Які почуття переважають у поета: переживання за долю України чи возвеличення її в цій поезії?

Робота над текстом поезії „Я утверждаюсь”.

Виразне читання поезії. Бесіда з учнями.

1. Яке враження справила на вас ця поезія?

2. До якого виду лірики вона належить? Чому?

3. Що стало причиною написання такого вірша?

4. До кого звертається Тичина у перших строфах поезії?

5. Прочитайте рядки, де описано знущання фашистських загарбників над нашим народом.

6. До чого закликає поет у 2-й частині вірша своїх земляків та однодумців? Як про це сказано в тексті поезії?

7. Яку надію висловлює автор у вірші? Чи справді поет вірить у відродження своєї Батьківщини? Прочи-тайте відповідні рядки.

8. Яка роль частих повторів у поезії? Який у цьому криється підтекст?

9. Які художні засоби використав поет, щоб передати задумане?

10. Яким настроєм просякнута вся поезія, а особливо завершальна її частина?

11. Яка з трьох поезій сподобалась вам найбільше? Чому?

III. Узагальнення та систематизація вивченого.

Учитель. Отже, сьогодні ми з вами познайомилися

з Павлом Тичиною та його творчим шляхом, проаналізували поезії митця та дійшли висновку, що Тичина — щирий патріот, котрий безмежно любив рідну природу, рідний край, свій народ і оспівував їх у своїх віршах. І ми можемо з упевненістю сказати, що кредо поета висловлене у наступних рядках (епіграф до уроку):

Перо моє — пісні мережить,

Пісні, що закликають в бій.

Та сила їх — тобі належить,

Тобі, народе мій!

IV. Домашнє завдання.

Вивчити одну з трьох поезій Тичини напам'ять, вміти аналізувати.

Література

1. Бандура О., Волошина Н. Українська література: Підручник для 8 класу— К.: Освіта, 1998, — 384с.

2. Іст. укр. літ. XX ст. У 2 кн.: Кн. 2.: Підручник. За ред. В. І. Дончика. — К.: Либідь, 1998.

3. Лакіза М. О., Машура М. /., Фединець П. І. Укр. літ. Підручн. для 7 кл.: Видавництво „Радянська школа”, 1978р.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.