Стаття ЛІНА КОСТЕНКО

(народилася 1930 р.)

Ліна Василівна Костенко народилася у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Незабаром сім'я переїхала до Києва. Дівчина закінчила школу на Куренівці. Ще ученицею відвідувала літературну студію, якою керував Андрій Малишко. У 1946 році були опубліковані перші вірші Ліни.

Навчання в Київському педагогічному інституті її не задовольнило, вона здобуває освіту в Московському літературному інституті ім. М. Горького.

Виходять її поетичні збірки „Проміння землі» (1957), „Вітрила» (1958), „Мандрівка серця» (1961). Збірку „Зоряний інтеграл» (1962) визнали ідеологічно шкідливою і знищили набір. З цього часу до 1977 року ім'я і твори поетеси замовчувалися, вона писала „в шухляду свого стола». У цей період написані славнозвісні її твори: „Мару-ся Чурай», „Берестечко», поезії збірки „Над берегами вічної ріки» та „Неповторність». У 1969 році кращі твори Л. Костенко були видані в діаспорі. Ще одна її збірка „Княжа гора» була знищена в наборі.

У 1987 році вийшла збірка Ліни Костенко „Сад нетанучих скульптур».

Авторка стримує визнання. За роман у віршах „Маруся Чурай» та збірку „Неповторність» удостоєна Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. В Італії їй присуджено премію Франческо Петрарки, у Торонто Світовий конгрес українців нагороджує медаллю Святого Володимира. У 2000 році Л. Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги.

Прикметною рисою поетеси є філософічність, інтелектуалізм, рух, злети думки, які осягають історію, сучасне та майбутнє, напружено шукаючи ключів до таємниць буття.