Іван Львович Липа - Біографія

(24 лютого 1865 — 13 листопада 1923)

Всі публікації стосовно письменника: Іван Липа

Липа Іван (літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865 — 13 листопада1923) — громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар.

Співзасновник таємного товариства „Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань УНР.

Народився 24 лютого 1865 року у Керчі. Після закінчення Керченської гімназії в 1888 р. вступив на медичний факультет Харківського університету. В 1891 році разом з Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими став засновником таємного товариства Братства Тарасівців, яке ставило своїм завданням поширення ідей Т. Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу. В 1893 році товариство було розгромлене, а І.Липа заарештований.

Після тринадцяти місяців ув'язнення ще три роки жив під наглядом поліції у Керчі. В 1897 р. закінчив навчання у Казані, працював лікарем на Херсонщині і в Полтаві. В 1902— 1918 роках жив у Одесі, займався лікарською практикою. В 1904-05 роках побудував у м. Дальник лікарню для незаможних жителів. Брав активну участь в українському національно-визвольному русі.

Організував видавництво „Одеська літературна спілка”, з 1905 р. видавав альманах „Багаття” (разом з дружиною), часто друкувався в українських часописах „Діло”, „Народ”, „Правда”, „Буковина”, „Зоря”, „Літературний Науковий Вісник”, „Українська Хата” та інших.

Тісно співпрацював з одеською „Просвітою” і Одеським Літературним Товариством. В 1917 р. призначений українським комісаром Одеси, заснував українське видавництво „Народній Стяг”. Згодом переїхав до Києва. З 1919 належав до Української Партії Соціалістів-Самостійників, входив до складу її Центрального комітету.

У період Української Народної Республіки — керуючий управлінням культури і віровизнання в уряді. Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. З серпня 1920 входив до складу комісії по підготовці Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров'я в Уряді Української Народної Республіки в екзилі.

З 1922 року жив у селищі Винники біля Львова, працював лікарем. Помер і похований у Винниках.