Марія Василівна Матіос - Біографія
(народилася 19 грудня 1959 р.)
Всі публікації стосовно письменника: Марія Василівна Матіос
М. Матіос
Марія Василівна Матіос народилася 19 грудня 1959 р. в с. Розтоки Чернівецької області в родині гуцулів. Дослідила свій родовід до 1790 р.
У 1982 р. закінчила відділення української мови та літератури філологічного факультету Чернівецького державного університету (нині — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
Трудовий шлях Матіос розпочався у 1982 р. у науковій бібліотеці Чернівецького державного університету. Працювала редактором багатотиражної газети «Машинобудівник» Чернівецького машинобудівного заводу, спеціальним кореспондентом обласної газети «Буковинське віче», відповідальним секретарем у «Буковинському журналі» та у Чернівецькій обласній організації Спілки письменників України.
У 1997 р. переїхала до Києва. Працювала помічником секретаря Ради національної безпеки і оборони України Є. Марчука.
У 2005-2010 рр. обіймала посаду заступника голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Двічі обиралася до Верховної Ради України.
Почала писати у віці 15 років. Її перший вірш «А кохання — наче пісня лебедина» був надрукований у газеті «Молодий буковинець» у 1975 р. Як прозаїк дебютувала у 1994 р. у журналі «Київ» оповіданням «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав український письменник Володимир Дрозд.
Творчий доробок Марії Матіос складає 7 збірок віршів та 18 книг прози.
Роман «Солодка Даруся» визнаний найкращою книгою першого 15-річчя незалежності України, що найбільше вплинула на українців.
Твори Марії Матіос перекладені на сербську, румунську, російську, польську, хорватську, білоруську, азербайджанську, японську, китайську, єврейську мови, друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії. Її книги світові критики назвали «ударом і викликом» сучасності.
Нагороди, стипендії та звання:
1986 — премія імені Кузьми Галкіна в галузі літератури і мистецтва за книгу віршів «Вогонь живиці»;
1991 — премія в галузі публіцистики імені Володимира Бабляка;
2003 — літературна премія «Благовіст» у номінації «Проза» за книжку «Нація»;
2004 — переможець конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» (роман «Солодка Даруся»);
2005 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся»;
2007 — переможець конкурсу «Коронація слова» в номінації «Романи» та конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» (роман «Майже ніколи не навпаки»); премія імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»;
2008 — почесні звання «Заслужений працівник культури України» та «Почесний громадянин міста Чернівці»; переможець конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» в категорії «Сучасна українська проза» (книга «Москалиця; Мама Маріца — дружина Христофора Колумба»);
2009 — диплом першого ступеня V Київського міжнародного книжкового ярмарку в номінації «Бестселер» за книгу «Москалиця; Мама Маріца — дружина Христофора Колумба»;
2013 — відзнака благодійного фонду «Українсько-японська дружба і співробітництво»;
2015 — орден княгині Ольги III ступеня за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.