Валер'ян Львович Поліщук - Біографія

(1 жовтня 1897 року — 1937)

Всі публікації стосовно письменника: Валер'ян Поліщук

Валер'ян Львович Поліщук

Народився 1 жовтня (18 вересня) 1897, с. Більче Боромельської волости Дубенського повіту Волинської губернії, нині — Демидівський район Рівненської області Помер 9 жовтня 1937, (Соловки), український письменник — поет і прозаїк, літературний критик і публіцист.

Народився в сім'ї селян-хліборобів. Навчався в Луцькій (1911— 1913) і Катеринославській гімназіях (1914— 1917), по закінченні останньої навчався в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та на історико-філологічному факультеті в Кам'янець-Подільському державному українському університеті.

Член УПСР з 1919 року. 1918 року очолив Боромельський волосний земельний комітет, працював у газеті „Народная воля” і секретарем журналу „Шлях”, з 1919 року — секретарем газети „Республіканець” у Катеринославі. Брав участь у повстанні Директорії, був інтернований, редагував у Кам'янці-Подільському студентський журнал „Нова думка” (1920). 1920 року повернувся до Києва, співпрацював у газеті „Більшовик”. Наступного 1921 року перебрався до Харкова, працював у різних літературних часописах.

У листопаді 1934 року заарештований органами ГПУ. 27-28 березня 1935 виїзна сесія Військової колеґії Верховного Суду СРСР засудила Поліщука на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на Соловках, 9 жовтня 1937 року йому було винесено смертний вирок.