Петро Павлович Ребро - Біографія

Петро Павлович Ребро - Біографія

(19 травня 1932 — 22 березня 2014)

Всі публікації стосовно письменника: Петро Ребро

Додаткова біографія

ІМ'Я, ВПИСАНЕ В ІСТОРІЮ ЛІТЕРАТУРИ

Про Петра Ребра можна сказати словами відомого поета: «біографія пісні моєї і в мене одна. Ця єдність позначилася на його поезіях життєвістю тем, щирістю, ясністю і цілеспрямованістю слова. Поет, як його герой, невтомний у праці. Він у пошуках барвистого слова, яке б, виграючи всіма барвами, з росяною прозорістю співало про казкову силу праці, що перетворює людей і життя» - так писав свого часу М.Нагнибіда, пізніше він продовжив: "Міцніло від книжки до книжки поетове прагнення глибше осягти сучасність, прагнення змалювати, відшукати яскраві образи, які б найтонше передали ознаки нашого складного і героїчного часу, прагнення змалювати риси сучасників, серед яких живе і для котрих пише запорізький поет... Все це і обумовило тематику поезій Петра Ребра, їх дух і цілеспрямованість".

На мистецькій ниві Петро Павлович Ребро вже близько 60 років. Без зайвої гіперболізації можна сказати, що Петро Ребро - це ціла епоха в розвитку літературного руху на Запоріжжі. Поет-лірик, сатирик-гуморист, дитячий письменник, полум'яний публіцист, він виступав з драматичними і прозовими творами, займався літературним краєзнавством та літературною критикою, перекладами та ін.

Народився Петро Ребро 19 травня 1932 р. у селі Білоцерківка Куйбишевського району Запорізької області у родині хліборобів. Він вийшов з глибин запорозького козацького краю, його корінь у ньому, і саме тому в його творчості спостерігається постійний зв'язок поета із землею прадідів, дідів, батьків. А закоханість поета в рідний край, відданість йому ні в якому разі не можна вважати провінційно-регіональною обмеженістю. Просто в буденному, в тому, що оточує нас, поет уміє знайти яскраві барви і тони, характерні ознаки нашого непростого часу, цікавих сучасників і як художній літописець сучасної доби відобразити це у своїй творчості.

У становленні П.Ребра як особистості і пізніше як митця визначальну роль відіграли багаті фольклорні традиції, обрядова поезія, пісенна творчість краю, перекази і легенди, сатиричні і жартівливі казки, анекдоти і частівки, приказки і прислів'я - нев'янучі перлини козацького фольклору Запорожжя. Сам П.Ребро, згадуючи своє дитинство, каже, що скільки себе пам'ятає, завжди поруч з ним була народна пісня, материна пісня: "Нам, кому долею судилося виколисуватися у гомоні Славутича, вельми приємно усвідомлювати, що батьківщиною більшості українських пісень-шедеврів є достославна, волелюбна Запорозька Січ. Воістину для козака пісня була і дружиною, і матір'ю, і любою дитиною. Вона вінчала похід, перемогу, зустріч із друзями. Вона була прапором, натхненням, молитвою. Саме пісня донесла до нас дух козацької вольниці, її звитягу і мрію, радість і журбу, захват і подив, щастя і біль, надію і муку, суворість і ніжність, любов і ненависть, сміх і плач.”.

1949 року П.Ребро закінчив сільську десятирічку зі срібною медаллю. Здається зовсім недавно, а насправді 58 років тому, любов до рідного слова, рідної материнської мови привела простого білоцерківського юнака на філологічний факультет Запорізького педагогічного інституту, по закінченні якого з дипломом з відзнакою відкрились перед ним таємничі обрії обраної на все життя справи, що обіцяла на майбутнє не лише „кусень хліба”, а й багатогранне творче життя поета, гумориста, журналіста.

Після демобілізації з армії він працював завідувачем відділу культури обласної газети "Червоне Запоріжжя", старшим редактором місцевого книжково-газетного видавництва, старшим інспектором з мистецтва облуправління культури. З 1967 по 1998 рік (понад 30 років - що варто занесення до Книги рекордів Гіннеса) очолював обласну організацію Спілки письменників України. Нині керує Міжнародною Асоціацією гумористів і сатириків „Весела Січ”, є редактором альманахів „Весела Січ” та „Спокута”. Варто нагадати, що П.Ребро активно працює на ниві відродження української духовності та реабілітації репресованих в часи тоталітарного режиму. Так, він є керівником науково-редакційного підрозділу Запорізької облдержадміністрації з підготовки та випуску серії книг „Реабілітовані історією”( вже вийшло три томи книг цієї серії).

За цими етапами трудової біографії стоїть уже й неабиякий творчий доробок - близько 100 книг. За першою збіркою лірики "Заспів" (1955) одна за одною виходили "Вітер з Дніпра" (1957), "Родичі сонця" (1961), "Людяність" (1965), "Запорізька веселка" (1967), "Криця" (1975), "Листи до земляків" (1976), "Побратимство" (1979), "Вибране" (1982), "Зозулин цвіт" (1989), „Острів Байди” (1999), „Моя Білоцерківка” (2004), „Вибране” в 5-ти томах (2000-2007) та ін. Як гуморист-сатирик, П.Ребро виступає у збірках "Проти шерсті" (1958), "Перо під ребро" (1963), "Гірке причастя" (1964), "Могорич" (1974), "Порохівниця" (1967), "Козацькі жарти" у 12-ти книгах (1993-2007), ”Петрів батіг” (2001), „Ображений гусак” (2003), „Козацький сміховник” (2004), „Помаранчевий сміх” (2006) тощо. Додамо до цього понад два десятки книжок для дітей, зокрема „Веселиця” (2006), яка вийшла у серії „Золота колекція української поезії для дітей”, художньо-документальні, публіцистичні "Ніжна сталь" (1976), "Грім під Запоріжжям" (1985), а також драматичні твори "Любов сильних" (у співавторстві), "Де тополі шумлять", "Заграва над Хортицею". Чимало віршів поета покладено на музику. Декілька збірок П.Ребра вийшли у перекладі російською ("Жди солдата", "Суть", "Воробьишки"), а також калмицькою мовами. Окремі його твори перекладені польською, чеською, німецькою, білоруською, абхазькою, башкирською, калмицькою, киргизькою та іншими мовами. Варто згадати ще й численні праці П.Ребра з літературного краєзнавства, зокрема "Т.Шевченко і Запоріжжя", публіцистичні статті, передмови до збірок колег по перу, рецензії на книги поетів-початківців.

Петро Ребро - стипендіат Президента України, номінант Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, лауреат всеукраїнських літературних премій імені П.Тичини, імені С.Олійника, імені П.Сагайдачного, імені Остапа Вишні, ім. І.С.Нечуя-Левицького, імені С.Руданського, обласних літературних премій імені М.Андросова, імені В.Лісняка, імені М.Нагнибіди. Він - лауреат всеукраїнських фестивалів гумору і сатири "Вишневі усмішки", "Весела Січ", міжнародних пісенних фестивалів “Доля”, “Пісенний вернисаж”, журналу "Перець" та ін.

Ім'я Петра Ребра вписане в історію української літератури як “співця Запорізького краю”. І це не дивно. Адже, перефразовуючи відомий вислів, Запоріжжя (а точніше Запорожжя від козацького до сучасного індустріального) - це вісь, навколо якої обертається творчість П.Ребра.

А Запоріжжя - це лише чарівна призма, через яку Петро Павлович дивиться на світ в його географічних та історичних вимірах. Петро Ребро успадкував козацькі гени, сміхова культура Подніпров'я "проросла" в його художній свідомості, він продовжує і розвиває традиції невичерпного, іскрометного козацького гумору... Він талановито переплавляє в художнє слово досвід, спостереження і почуття поколінь, ті факти і події, про які дізнався з писемних джерел та народних переказів.

Як митець, він живе труднощами і проблемами нашого сучасника, бо надихається його звершеннями і турботами, бо творить із синівською думою про сучасне і майбутнє. Це компетентний і пристрасний, вдумливий оборонець нового. У своїй творчості він прокладає містки між славним минулим, тривожним сьогоденням і майбуттям. Він намагається повернути свого читача обличчям до історії, культури, мови, традицій рідного народу, закликає вберегти себе від духовного зубожіння.

Петро Ребро - художній літописець нашого часу.

Федір Турченко

доктор історичних наук, професор, перший проректор Запорізького національного університету



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.