Петро Павлович Ребро - Біографія

(19 травня 1932 — 22 березня 2014)

Всі публікації стосовно письменника: Петро Ребро

Додаткова біографія

ІМ'Я, ВПИСАНЕ В ІСТОРІЮ ЛІТЕРАТУРИ

Про Петра Ребра можна сказати словами відомого поета: «біографія пісні моєї і в мене одна. Ця єдність позначилася на його поезіях життєвістю тем, щирістю, ясністю і цілеспрямованістю слова. Поет, як його герой, невтомний у праці. Він у пошуках барвистого слова, яке б, виграючи всіма барвами, з росяною прозорістю співало про казкову силу праці, що перетворює людей і життя» - так писав свого часу М.Нагнибіда, пізніше він продовжив: "Міцніло від книжки до книжки поетове прагнення глибше осягти сучасність, прагнення змалювати, відшукати яскраві образи, які б найтонше передали ознаки нашого складного і героїчного часу, прагнення змалювати риси сучасників, серед яких живе і для котрих пише запорізький поет... Все це і обумовило тематику поезій Петра Ребра, їх дух і цілеспрямованість".

На мистецькій ниві Петро Павлович Ребро вже близько 60 років. Без зайвої гіперболізації можна сказати, що Петро Ребро - це ціла епоха в розвитку літературного руху на Запоріжжі. Поет-лірик, сатирик-гуморист, дитячий письменник, полум'яний публіцист, він виступав з драматичними і прозовими творами, займався літературним краєзнавством та літературною критикою, перекладами та ін.

Народився Петро Ребро 19 травня 1932 р. у селі Білоцерківка Куйбишевського району Запорізької області у родині хліборобів. Він вийшов з глибин запорозького козацького краю, його корінь у ньому, і саме тому в його творчості спостерігається постійний зв'язок поета із землею прадідів, дідів, батьків. А закоханість поета в рідний край, відданість йому ні в якому разі не можна вважати провінційно-регіональною обмеженістю. Просто в буденному, в тому, що оточує нас, поет уміє знайти яскраві барви і тони, характерні ознаки нашого непростого часу, цікавих сучасників і як художній літописець сучасної доби відобразити це у своїй творчості.

У становленні П.Ребра як особистості і пізніше як митця визначальну роль відіграли багаті фольклорні традиції, обрядова поезія, пісенна творчість краю, перекази і легенди, сатиричні і жартівливі казки, анекдоти і частівки, приказки і прислів'я - нев'янучі перлини козацького фольклору Запорожжя. Сам П.Ребро, згадуючи своє дитинство, каже, що скільки себе пам'ятає, завжди поруч з ним була народна пісня, материна пісня: "Нам, кому долею судилося виколисуватися у гомоні Славутича, вельми приємно усвідомлювати, що батьківщиною більшості українських пісень-шедеврів є достославна, волелюбна Запорозька Січ. Воістину для козака пісня була і дружиною, і матір'ю, і любою дитиною. Вона вінчала похід, перемогу, зустріч із друзями. Вона була прапором, натхненням, молитвою. Саме пісня донесла до нас дух козацької вольниці, її звитягу і мрію, радість і журбу, захват і подив, щастя і біль, надію і муку, суворість і ніжність, любов і ненависть, сміх і плач.”.

1949 року П.Ребро закінчив сільську десятирічку зі срібною медаллю. Здається зовсім недавно, а насправді 58 років тому, любов до рідного слова, рідної материнської мови привела простого білоцерківського юнака на філологічний факультет Запорізького педагогічного інституту, по закінченні якого з дипломом з відзнакою відкрились перед ним таємничі обрії обраної на все життя справи, що обіцяла на майбутнє не лише „кусень хліба”, а й багатогранне творче життя поета, гумориста, журналіста.

Після демобілізації з армії він працював завідувачем відділу культури обласної газети "Червоне Запоріжжя", старшим редактором місцевого книжково-газетного видавництва, старшим інспектором з мистецтва облуправління культури. З 1967 по 1998 рік (понад 30 років - що варто занесення до Книги рекордів Гіннеса) очолював обласну організацію Спілки письменників України. Нині керує Міжнародною Асоціацією гумористів і сатириків „Весела Січ”, є редактором альманахів „Весела Січ” та „Спокута”. Варто нагадати, що П.Ребро активно працює на ниві відродження української духовності та реабілітації репресованих в часи тоталітарного режиму. Так, він є керівником науково-редакційного підрозділу Запорізької облдержадміністрації з підготовки та випуску серії книг „Реабілітовані історією”( вже вийшло три томи книг цієї серії).

За цими етапами трудової біографії стоїть уже й неабиякий творчий доробок - близько 100 книг. За першою збіркою лірики "Заспів" (1955) одна за одною виходили "Вітер з Дніпра" (1957), "Родичі сонця" (1961), "Людяність" (1965), "Запорізька веселка" (1967), "Криця" (1975), "Листи до земляків" (1976), "Побратимство" (1979), "Вибране" (1982), "Зозулин цвіт" (1989), „Острів Байди” (1999), „Моя Білоцерківка” (2004), „Вибране” в 5-ти томах (2000-2007) та ін. Як гуморист-сатирик, П.Ребро виступає у збірках "Проти шерсті" (1958), "Перо під ребро" (1963), "Гірке причастя" (1964), "Могорич" (1974), "Порохівниця" (1967), "Козацькі жарти" у 12-ти книгах (1993-2007), ”Петрів батіг” (2001), „Ображений гусак” (2003), „Козацький сміховник” (2004), „Помаранчевий сміх” (2006) тощо. Додамо до цього понад два десятки книжок для дітей, зокрема „Веселиця” (2006), яка вийшла у серії „Золота колекція української поезії для дітей”, художньо-документальні, публіцистичні "Ніжна сталь" (1976), "Грім під Запоріжжям" (1985), а також драматичні твори "Любов сильних" (у співавторстві), "Де тополі шумлять", "Заграва над Хортицею". Чимало віршів поета покладено на музику. Декілька збірок П.Ребра вийшли у перекладі російською ("Жди солдата", "Суть", "Воробьишки"), а також калмицькою мовами. Окремі його твори перекладені польською, чеською, німецькою, білоруською, абхазькою, башкирською, калмицькою, киргизькою та іншими мовами. Варто згадати ще й численні праці П.Ребра з літературного краєзнавства, зокрема "Т.Шевченко і Запоріжжя", публіцистичні статті, передмови до збірок колег по перу, рецензії на книги поетів-початківців.

Петро Ребро - стипендіат Президента України, номінант Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, лауреат всеукраїнських літературних премій імені П.Тичини, імені С.Олійника, імені П.Сагайдачного, імені Остапа Вишні, ім. І.С.Нечуя-Левицького, імені С.Руданського, обласних літературних премій імені М.Андросова, імені В.Лісняка, імені М.Нагнибіди. Він - лауреат всеукраїнських фестивалів гумору і сатири "Вишневі усмішки", "Весела Січ", міжнародних пісенних фестивалів “Доля”, “Пісенний вернисаж”, журналу "Перець" та ін.

Ім'я Петра Ребра вписане в історію української літератури як “співця Запорізького краю”. І це не дивно. Адже, перефразовуючи відомий вислів, Запоріжжя (а точніше Запорожжя від козацького до сучасного індустріального) - це вісь, навколо якої обертається творчість П.Ребра.

А Запоріжжя - це лише чарівна призма, через яку Петро Павлович дивиться на світ в його географічних та історичних вимірах. Петро Ребро успадкував козацькі гени, сміхова культура Подніпров'я "проросла" в його художній свідомості, він продовжує і розвиває традиції невичерпного, іскрометного козацького гумору... Він талановито переплавляє в художнє слово досвід, спостереження і почуття поколінь, ті факти і події, про які дізнався з писемних джерел та народних переказів.

Як митець, він живе труднощами і проблемами нашого сучасника, бо надихається його звершеннями і турботами, бо творить із синівською думою про сучасне і майбутнє. Це компетентний і пристрасний, вдумливий оборонець нового. У своїй творчості він прокладає містки між славним минулим, тривожним сьогоденням і майбуттям. Він намагається повернути свого читача обличчям до історії, культури, мови, традицій рідного народу, закликає вберегти себе від духовного зубожіння.

Петро Ребро - художній літописець нашого часу.

Федір Турченко

доктор історичних наук, професор, перший проректор Запорізького національного університету



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.