Галина Теодорівна Столяр - Біографія

(1917 - 1942)

Всі публікації стосовно письменника: Галина Столяр

Галина Столяр народилася у 1917 році на Тернопільщині в родині священика Теодора Столяра, але виростала у рідного дідуся о. Олексія Олексишина в селі Суховоля під Бродами. Навчалась у Тернополі, потім у гімназії «Рідна школа» у Львові. Була членом «Пласту», Союзу українок, «Просвіти», студентського товариства «Смолоскип». Хотіла навчатися далі, але польська влада не допустила її до навчання на медичному факультеті Львівського університету.

Стала членом ОУН. У вересні 1940 року була заарештована органами НКВС і стала підсудною на відомому львівському «процесі 59-ти», що відбувся у січні 1941 року. Спочатку її засудили до розстрілу, але потім вирок було замінено десятьма роками ув’язнення. Разом із групою інших засуджених була відправлена до тюрми у Бердичів. Згодом фашисти її розбомбили. Галина дивом врятувалася і долучилася до боротьби з німецькими окупантами. Була заарештована у Львові, але зуміла втекти. Під чужим прізвищем виїхала до Мюнхена, де мала стати зв’язковою провідника «Легенди» (Івана Климіва). Як жертву більшовицького терору її прийняли на факультет медицини університету в Берліні. Під виглядом поїздок додому за харчами виконувала доручення проводу ОУН.

У 1942 році гестапівці за доносом відшукали «зв’язкову хату» теренового проводу ОУН у Німеччині і заарештували Галину. Допитував дівчину відомий гестапівець й, за деякими версіями, одночасно більшовицький агент, фольксдойч Вільгельм Вірзінг. Він застосував до неї надзвичайно жорстокі тортури, але Галина не зрадила своїх побратимів. 27 грудня її розстріляли.

У 2000 році одну з вулиць у Бродах було названо іменем Галини Столяр. 4 березня 2007 року у селі Суховоля їй відкрили меморіальну дошку.