Жиленко Ірина Володимирівна - Біографія

(28 квітня 1941 — 3 серпня 2013)

Всі публікації стосовно письменника: Жиленко Ірина

Ірина Володимирівна народилася 28 квітня 1941 року в м. Києві. Перший вірш написала у восьмирічному віці. 1964 року закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працювала в редакціях газет і журналів.

Дебютувала 1965 року збіркою „Соло на сольфі”, яка спричинила тривалу дискусію у пресі.

Ірина Жиленко — авторка близько двадцяти поетичних збірок: „Автопортрет у червоному”, „Вікно у сад”, „Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна”, „Дім під каштаном”, „Ярмарок чудес”, „Останній вуличний шарманщик”, „Вечірка у старій винарні”, „Дівчинка на кулі”, „Чайна церемонія”, „Пори року”, „Євангеліє від ластівки” та інших.

Чимало написала Ірина Жиленко і для дітей — збірки віршів „Достигають колосочки”, „Вуличка мого дитинства”, „Казки буфетного гнома”; повісті „Двічі по два дорівнює кульбабці”, „Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилятися номером”.

Ірина Жиленко — лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка та літературної премії ім. В. Сосюри; кавалер ордена княгині Ольги.