Скорочені твори - українська література

Печенізька облога Києва - скорочено

Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Дізнались печеніги, що великий київський князь Святослав Ігорович в далекій Болгарії. Облягли, наче хмара, Київ. У місті плач і стогін: почався голод, бо не можна було з міста вийти й у місто ввійти. В цей час воєвода Претич з військом був недалеко за Дніпром, але кияни не могли подати йому звістку і покликати на допомогу. Стали думати, кого послати до князя. Визвався хлопчик. Взяв вуздечку і пішов. Вийшов з міста, спустився в яр, перебіг поле, вийшов з гаю і пішов, наче печеніг.

Ось і табір. Глянув - війська,

Як тієї сарани!

Коні ржуть, реве худоба,

На триногах казани.

А на сонці сяє зброя,

Сяють, блискають списи...

Як пробитися крізь хмару,

Як пройти через ліси?!

«Де ти, Претич-воєводо,

Де ти, князю Святослав?!» -

Так собі подумав хлопець

І у когось запитав:

«Чи не бачили ви, дядьку,

Тут буланого коня?

Я пустив його на пашу,

Та й заснув на хвильку я...»

«Ні, не бачив... Ач, роззява!

Так колись ти і в бою

Задрімаєш і за хвильку...

Стратиш голову свою».

Хлопчик пішов далі, питаючи по дорозі зустрічних печенігів, чи хто не бачив його коня. Дійшовши до берега Дніпра, оглянувся , і, швидко роздягнувшись, поплив на другий берег. Та вже печеніги здогадались, що він обдурив їх, і погналися за ним. Почали обстрілювати з луків, але хлопчик то пірне, то сховається в очерет і вже дістався протилежного берега та щодуху понісся степом до свого табору.

Прибігає, важко диха,

Ледве встоїть на ногах...

Закричав - і гнів палає

В огняних його словах.

«Воєводо і вояцтво!

Ви гуляєте, орли,

А наш Київ, наче хмари,

Печеніги облягли».

Розповів хлопчик, що, доки вони гуляють, в Києві люди вимруть від голоду і печеніги отримають славний Київ. Як почули вояки це, табір враз перетворився на вулик. Кожен брався до зброї. Бо наш славний Київ повинен жити!

І злякались печеніги...

Крик пішов і залунав,

Що вертається з походу

Переможець Святослав.

Безліч літ уже минуло,

Вже давно в землі хлоп'я.

І давно вже в серці нашім

Вмерло лицаря ім'я.