Скорочені твори - українська література
Моя автобіографія - скорочено
Всі публікації щодо:
Вишня Остап
Автобіографія Остапа Вишні написана у звичній для нього гумористичній манері.
Народився він у містечку Груні, точніше, подія ця трапилась не в самому містечку, а в хуторі Чечві, де батько працював прикажчиком у маєтку поміщиків. Вік немовляти провів у колисці з вервечками. Був другою дитиною у багатодітній родині, після нього народилося ще п'ятнадцять дітей. Генеалогії своєї не знає, тільки те, що один дід був хліборобом, а другий - шевцем.
Як, звичайно, кожен письменник, мав умови для розвитку свого таланту, як-то: бур'яни, картопля, коноплі, дерева з пташиними гніздами. І все його надихало на думки про світ. Ще однією важливою обставиною для майбутнього письменника було падіння з коня. «Тижнів зо три після того хворів. І отоді я зрозумів, що я на щось потрібний, коли в такий слушний момент не вбився».
Вчився у школі у хорошого вчителя Івана Максимовича, який не раз бив школярські пальці лінійкою. Це, мабуть, теж мало велике значення.
Біля маєтку барині «формувалася класова свідомість» - з одного боку цілував ручку, а з другого толочив клумби.
Потім учився у міській двокласній школі разом з М. Зеровим, але неокласиком не став. Закінчив школу 1903 року із свідоцтвом поштово-телеграфного чиновника, хоча для роботи був іще замалим.
У Києві закінчив фельдшерську школу. Працював у залізничній лікарні. За часів революції був дуже активний.
Книгою, яка справила на майбутнього письменника найбільше враження, був «Катехізис» Філарета, бо дуже боляче билася. Не гірший був і «Руський паломник».
1919 року почав писати в газетах у Кам'янці-Подільському за підписом Павла Грунського. Виробити мову йому допомогли поради Агатангела Кримського та Модеста Пилиповича Левицького, з якими мав нагоду працювати разом.
Жив у Києві, у Харкові. Працював у «Вістях» перекладачем. З часом зробився Остапом Вишнею та й почав писати гуморески.
Потім «купив портфеля - зробився справжнім солідним письменником».