Скорочені твори - українська література

Самі собі шкідники - скорочено

Всі публікації щодо:
Вишня Остап

З розмови зі своїм приятелем - головою колгоспу - герой дізнається, що найкращими його помічниками у боротьбі за врожай стали звичайні птахи. Тому тепер голова колгоспу не дозволяє нікому не те що підняти на них руку, а навіть їздити поблизу поля з буряками і лякати чибісів. Недарма ж його похвалили на нараді голів колгоспів.

Герой задумується, чому ж у натурі українців таке бездумне ставлення до всього живого навкруги. Чому дітям так кортить видертись нагору і розорити пташине гніздо? Чому ніхто з дорослих не звертає на це уваги? Він згадує, що у дитинстві не раз перелазив з бантини на бантину, шукаючи пташиних яєць. Не раз доводилось йому і падати, розбиваючись мало не до смерті. Та все одно зупинити дитячу цікавість було неможливо.

Чому ж у заповіднику Асканія-Нова тварини і птахи зовсім не бояться людей? Та тому, що там їх ніхто не лякає, ніхто не біжить за ними, ганяючи без всякої мети. У нас же навіть бариня у шикарному вбранні може вискочити з карети, щоб з криками побігти за зайцем. Що ж говорити про «звичайну» людину?

Ми можемо зробити нашу країну квітучим садом, заповідником, бо все залежить від нас. Адже серед птахів і звірів зовсім небагато насправді шкідливих. Серед мисливців же трапляються такі, що не слідкують за своїми собаками, які нищать звіренят, бігаючи полями самі собою. А глушіння риби?

Природу навколо себе треба берегти, бо це наш світ.