Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014

Народні балади
Народний героїчний епос
Усна народна творчість

Подивімось у словник

Балада (франц. ballade, англ. ballad, нім. Ballade, від лат. ballare - танцювати) - синтетичний жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історично- героїчного або соціально-побутового типу з драматичним сюжетом.

Балада має такі характерні риси:

- сюжет, в основі якого - незвичайні, часто фантастичні події;

- нерідко спирається на прийом метаморфози (перетворення людини на дерево, камінь, рослину тощо);

- «населена» переважно простими звичайними людьми (брат/сестра, свекруха/невістка, батько/син тощо);

- характеризується трагізмом (одна з її важливих особливостей);

- поряд з епічним і ліричним поєднує і драматичне начало, що виявляється через передачі думок і вчинків персонажів у формі діалогів;

- прикметна дидактичністю (прямо чи опосередковано у баладі приховане повчання чи застереження)

Балади систематизовано за сюжетно-тематичним принципом (за цим принципом виділено 10 груп балад): легендарні; історичні; сімейні; любовні; балади про нещасливі випадки; насильницькі; розбійницькі; «шибеничні»; військові, елегійні.

Існує й інша класифікація, в основу якої покладено характер людських взаємин і конфліктів, їхніх причин і наслідків: 1) балади про кохання і дошлюбні стосунки; 2) балади про сімейні взаємини і конфлікти; 3) балади про взаємини і конфлікти на тлі соціально-історичних обставин.

У баладі «Бондарівна» змальовано майже типовий випадок з часів панування Польщі в Україні. Події відбуваються «у містечку Богуславку», яке належало панові Каньовському. Там мешкала вродлива, «як сиза голубка», «як пишная пава», дівчина Бондарівна. Каньовський, відчуваючи власну безкарність і вседозволеність, силоміць при всіх цілує Бондарівну. А вона висміяла пана (в іншому варіанті - «Замахнула рученькою та по лиці втяла»).

За порадою добрих людей Бондарівна втікає, а «за нею два гайдуки з голими шаблями». Спіймавши дівчину, повели на розправу до Каньовського. Той пропонує їй вибір:

Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити,

Ой чи хочеш, Бондарівно, в сирій землі гнити?»

Молода красуня обирає смерть, і Каньовський стріляє її з рушниці (за іншим варіантом - з лука). Потім іде до батька покійної та пропонує йому «талярчиків бочку... за хорошу дочку». Горе батька невимовне: «Ударився старий Бондар в стіну головою». Навіть похорон залежить від волі шляхтича:

Лежить, лежить Бондарівна сутки, ще й годину,

Поки звелів пан Каньовський зробить домовину.

У сюжеті цієї балади немає містика, фантастика, що вказує на більш пізній період її створення. Напруженість «Бондарівни» пов’язана з реальною соціально-побутовою, але незвичайною ситуацією, в яку потрапила головна героїня. До особливостей балади належить діалогізація мовлення персонажів, що ще глибше підкреслює її драматизм.

Відомими з-поміж шанувальників фольклору є також балади «Ой на горі вогонь горить», «Козака несуть». У них йдеться про смерть козаків. Не змальовуючи битви, не говорячи про причини смерті вояка, твори розкривають мотив оплакування померлого. У баладі «Ом на горі вогонь горить» картина загибелі козака традиційна для фольклору: він лежить у долині, очі накриті червоною китайкою - «заслугою козацькою»; біля нього «коник плаче», а в «головах ворон кряче».

Смертельно поранений козак звертається до коня вороного, повчає його обминати усі небезпеки («Щоб татари не піймали») і передати останню звістку матері.

Смерть козака подана у формі розгорнутої метафори - одруження:

Та вже твій син оженився

Та взяв собі паняночку -

В чистім полі земляночку.

За своєю тематикою твір «Ой на горі вогонь горить» належить до історичної групи балад.




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.