Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
Байки
Леонід Глібов (1827-1893)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)
Всі публікації щодо:
Глібов Леонід
Українська літературна байка має поважні традиції. Увів її в нашому письменстві Григорій Сковорода. Розвивали цей жанр у XIX столітті Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка. Розквіт байки пов’язаний із творчістю Леоніда Глібова.
Письменник майстерно використав античний спадок і творчість своїх попередників (насамперед, Григорія Сковороди), виплекав національно неповторну українську байку. Попри те, що існує ціла низка мандрівних сюжетів, що повторюються в багатьох байкарів, кожен з великих митців має свої творчі секрети. Тож байка є витвором суто оригінальним, неповторним, індивідуальним. У Глібова критики цінують майстерність одягти байку в національний одяг, щоб він їй личив і всіма барвами засяяв.
Твір «Щука» порушує типову для українського байкарства проблему несправедливого суду. Глібов дошкульно зображує корумпованість і несправедливість, властиві будь-якому суспільству. Щука постає перед судом за безчинства в ставу. Але суддями «на той раз» були «якіїсь два Осли, одна нікчемна Шкапа та два стареньких Цапа». Автор їдко характеризує цих персонажів: «усе народ, як бачите, такий добрячий і плохий». Тож ці поважні судді легко пристають на пропозицію Лисички, котра відверто підкуплена Щукою, і вигадують підсудній «серйозну кару» - утопити в річці. Байка не має окремо виписаної моралі. Вона розчинена у фабулі, проте є ясною і прозорою. Автор викриває хабарництво, кругову поруку, некомпетентність суддів, котрі перетворили суди на правдиве посміховисько.
Байка «Муха і Бджола» перегукується з філософськими ідеями спорідненої праці Григорія Сковороди. Муха уособлює ледачу, здеморалізовану людину, яка живе за рахунок чужої праці, а тому зневажену суспільством:
Велике діло - проженуть!
Не можна в двері - я в кватирку
Або пролізу в іншу дірку -
І зась усім.
Натомість Бджола завжди заклопотана, бо її життя - постійна праця, приємна для неї й корисна для інших.
Твір «Жаба і Віл» висміює людську пихатість, прагнення здаватися більш значущим і величним, ніж ти є насправді. Глібов дошкульно змальовує забаганку пихатої жаби надутися до розмірів Вола:
Не слуха Жаба, дметься гірш,
Все думає, що стане більш.
Та й що, дурна, собі зробила?
З натуги луснула - та й одубіла!
Мораль байки - жити так, як створив тебе Бог, не хизуватися своїм виглядом і вдаваними чеснотами.
Поміркуймо з науковцями
Леонід Глібов залишив понад 100 байок на різні теми, які не втратили своєї актуальності й нині. У них описуються та викриваються різні вади людського характеру, поведінки, які суперечать загальноприйнятим нормам суспільної моралі й етики. Для цих творів прикметне вираження авторського ставлення до зображуваного, використання розмовної мови, народних прислів'їв і приказок. У байках найчастіше людські характери показані в образах тварин, комах, рослин, кожен з яких має постійне значення. Наприклад: лисиця - хитра, ягня - покірне, бджола - трудяща, коник-стрибунець - легковажний.
Р. Мовчан