Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014


Степан Руданський (1834-1873)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Степан Руданський, за висловом Івана Франка, був «найвизначнішим поетом» в українській літературі третьої чверті XIX століття. Окрім Тараса Шевченка, саме Руданський належав до «найбільше талановитих українських поетів».

Народився майстер української гумористичної поезії на Поділлі в священицькій сім’ї. Коли Степанові було вісім років, він почав здобувати духовну освіту: вступив до Шаргородської бурси, далі - до Кам’янець-Подільської духовної семінарії, де мав неабиякі успіхи в навчанні. Та волі батька, котрий бачив сина продовжувачем духовного служіння, не судилося здійснитися. Степан вступає до Петербурзької медико-хірургічної академії, чим викликає гнів батька та прирікає себе на напівголодне існування в холодному Петербурзі.

Ще з семінарських років Руданський починає віршувати, збирає фольклорні матеріали. Живучи в Петербурзі, починає друкувати в періодиці свої балади, ліричні вірші, гуморески та співомовки. До деяких поезій писав музику (так з'явився неперевершений романс «Повій, вітре, на Вкраїну»).

Здобувши освіту, Степан Руданський оселяється в Ялті. Працює лікарем, користується неабиякою повагою городян, укладає рукописні книжки. Саме вони і становлять основу літературної спадщини письменника, бо жодна з них за життя не вийшла у світ. Він ретельно переписав «Співомовки козака Вінка Руданського» (Степан - грецькою «вінок»), зібравши в них твори за 1851- 1860 років.

1871 року Руданський самовіддано боровся з епідемією холери в Криму. Лікарська практика серйозно позначилася на його здоров’ї. 1873 року Степана Руданського не стало.

Відомою його творчість стала завдяки публікаціям Івана Франка у львівському часописі «Зоря».

Поміркуймо з науковцями

Степан Руданський був справжнім віртуозом українського віршування. У період після Шевченка і перед виступом Франка жоден із українських поетів не дав такого багатства віршових форм, як Руданський. Коломийковий дистих, розбитий цезурою на чотирирядкові куплети, був улюбленим віршем його приказок. Але він же запровадив і найскладніші пісенні розміри з різноманітною строфічною будовою (диво спів «Чумак», лірика), і ямби, що після Пушкіна і Шевченка стали класичними.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.