Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

Співомовки
Степан Руданський (1834-1873)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо:
Руданський Степан

Подивімось у словник

Співомовка - гумористичний вірш, створений на основі фольклорного сюжету, запозиченого з анекдотів, бувальщин, казок, у якому відтворено комічні життєві ситуації.

Усі співомовки поета є художньою обробкою мандрівних в усній передачі анекдотів з обов’язковим соціально-побутовим і національним колоритом. Джерела їхні загалом народні. Зміст гумористичних співомовок багатий на історичний досвід українського народу. Це жива й мінлива панорама життя України. У центрі її - козак чи мужик. Він не носить у собі неприязні до людей іншої національності. Живучи з ними і поміж них, бачить як їхні, так і свої вади, сміється з них, прощає чи засуджує їх. Чи поет сміється з хитрощів цигана, пихатості польського шляхтича, скнарості єврея-шинкаря чи пройдисвіта-москаля, сміх його конкретний і правдивий. Головним же об’єктом гумору є побут і риси самого українця.

Сюжети співомовок Руданського можна знайти в записах Івана Манжури, Бориса Грінченка, Володимира Гнатюка. Інколи сюжетами цих творів ставали відомі народні афоризми. Так, за основу співомовки «Пан та Іван в дорозі» взято афоризм «Хтів пан когось ошукати, та й сам ошукавсь». Уже в першому рядочку письменник демонструє гумористичність ситуації через соціальну нерівність героїв: «Побратався пан з Іваном». Далі кількома влучними ситуаціями доводить перевагу простого селянина над мрійливим і недалеким паном. І в кожному з епізодів пан хоче ошукати Івана, натомість сам ловить облизня.

Дотепність, дошкульність, високу самоповагу простої людини на противагу до пихатих і обмежених скоробагатьків актуалізує С. Руданський у творі «Добре торгувалось». Мужик шукає дьогтю в міських крамницях, але бачить лише «срібло-злото», ніхто не продає такого непрестижного товару. Аж ось у «десятій крамниці» сидять «двоє купців» і на питання мужика відповідають, що тут «дурні продаються». Відповідь мужика-дотепника не забарилася:

Добре ж у вас торгувалось,

Що все розійшлося

І на продаж тілько два вас

В склепу зосталося!..

Подивімось у словник

Дьоготь - темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється за сухої перегонки торфу, вугілля й деревини й використовується для змащування коліс.

Склеп (польськ. sklep) - крамниця.

Герої співомовки «Гуменний» - дідич (поміщик) і його гуменний (прикажчик, економ, керівник помістя). Дідич повертається з-за кордону й питає гуменного, чи все гаразд у його маєтку. У відповідь чує про силу-силенну нещасть (пожежу, смерть дружини, загибель коня тощо). Однак подає цю інформацію гуменний-дотепник так, щоб дідич не відразу впадав у відчай: від найнезначнішого до найстрашнішого. Тому й розповідь економа звучить як знущання з поміщика (який, певно, чимало йому сала за шкуру залив). Твір позбавлений сатири, але сповнений доброї іронії, захоплення вигадливістю й гумором гуменного.

Алегоричною за змістом є співомовка «Свиня свинею». В образі свині автор зображує людей, котрі, незважаючи на манери, статки й титули, лишаються самі собою, зі своїми ґанджами, слабостями та стереотипами:

Та свиня таки свинею!

Правду кажуть люди:

Святи її. Хрести її -

Все свинею буде!

На основі сюжетів народних казок (приміром, «Мудра дівчина») і народних загадок написано співомовку «Козак і король». Простий козак зумів перевершити розумом і багатого пана, і самого короля. На кожну загадку, що не має відгадки, козак мав відповідь: «Скільки в небі зір - скілько тут волосся» тощо. Автор демонструє властиву фольклорові перевагу простої людини над вельможними мудрецями.

«Запорожці у короля» - гумористична замальовка, близька за сюжетом до казки «Лисиця та журавель». Автор висміює бажання польського короля дошкулити козакам і кмітливість українців, котрі знайшли вихід із ситуації.

У творах Степана Руданського використано різноманітні художні засоби (діалоги, порівняння, метафори, епітети, гіперболи, прислів’я, анафору, тавтологію, інверсію). Це допомагає уяскравити в тексті щось важливе. Доступною для сприйняття формою співомовки близькі до коломийок.

Подивімось у словник

Тавтологія - повторення того самого слова чи спільнокореневих слів для посилення емоційності й виразності тексту.

Інверсія - змінений, незвичний порядок слів у реченні.