Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Басурмен»
Степан Васильченко (1879-1932)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо:
Васильченко Степан

Серед творів Степана Васильченка на селянську тематику багато яскравих новел присвячені дітям («Дощ», «Басурмен», «Свекор», «Петруня» тощо). Авторською теплотою овіяні маленькі герої із селянського середовища, яким рано довелося зіткнутися з суворою дійсністю. Розробляючи дитячу тематику, письменник, поряд із Франком і Коцюбинським, уважав, що життя дітей не природно малювати лише сумними барвами, не варто навмисне притлумлювати бадьорість, життєрадісність, що мусять бути навіть у житті сільської голоти. Його маленькі герої, зокрема Семен з новели «Басурмен», не позбавлені світлих романтичних поривань, відчуття краси природи тощо. У новелі в яскравому гумористичному освітленні постають буденні, але типові епізоди з життя селян. М’який ліричний гумор у поєднанні з оптимістичним началом наскрізь пронизує твір.

Семен має надзвичайно чутливу душу й безмежно багату фантазію. Коли мати змушує його бути чемним, поводитися розважливо, ревно молитися, бити поклони перед образами, хлопчик вигадує чергові капості, не дає мамі і хвилини спокою. А коли мати спересердя виганяє його з хати й називає «безбожником, невірою, басурменом», хлопчик вирішує, що найбільша помста для мами буде, коли він візьме й помре...

І ось увижається йому власний похорон, та йому стає страшно від цих фантазій. Лише краса лугу й пахощі трав заспокоюють його, а багатий внутрішній світ поєднується з реальністю, усе довкола подається через сприйняття, слух, зір і фантазії маленького героя.