Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Сосонка»
Олена Пчілка (1849-1930)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)
Всі публікації щодо:
Косач Ольга
Оповідання для дітей «Сосонка» має глибокий повчальний алегоричний зміст. Використовуючи напівказкові елементи розмови дерев і птахів, Олена Пчілка наближає свій твір до фантастичного, але проблеми в ньому порушує цілком реальні.
Красиве, «зграбненьке» деревце росте неподалік села й вихваляється собою перед оголеними на зиму березами й липами. Сосонку зрубують і везуть на ярмарок селянин Михайло та його син Івась. Продають деревце в панський будинок і ось сосонка стає такою прекрасною, якою і мріяла:
«Світе мій ясний! Івась навіть не пізнав своєї сосонки! Вся вона сяє свічечками, ліхтариками, все гілля обчіпляне яблучками, якимись цяцьками, червоними, синіми, золотими, аж у очах мигтить! Під сосною, на примості, стоять ляльки, коники, щось таке ще... А ось кругом сосонки почали ходить такі дивні діти - чи, може, то живі ляльки? Такі гарні, кучеряві, так штучно повбирані... Що се таке?.. Чи сниться, чи справді діється?..
А сосонка стоїть, сяє - як зоря в небі! Ну, й тішилася ж вона!..
- От, - каже, - моє щастя прийшло! Я таки знала, що не проста доля мені судилася!.. Боже, як же гарно, як любо! Як усі вихваляють! От коли б то липки побачили!».
Та щаслива мить була лише миттю. На ранок сосонку вже витягли у двір жалюгідною й обдертою. Аж Івасеві шкода її стало. Не знав, що і з людьми так буває. Сосонку забрали в село, де хотіли порубати на дрова, але залишили віхою, щоб позначати дорогу біля садиби.
Та на цьому паралелі в житті деревця й людини не завершуються. Надійшла черга Івасеві їхати на службу в той самий панський дім. І обійшлися з ним не краще, аніж із сосонкою: «був він Івась, а то став уже Ванька ... туряють Івася пани, штурхають у потилицю слуги». Від такого життя надумав утікати до дому. Та замело всі дороги, і лише сосонка біля села допомогла хлопцеві дістатися батьківської оселі.
Олена Пчілка зіставляє пригоди сосонки й Івася, демонструючи, що таке справжня краса, а не вдавана, правдиве щастя, а не хвилинне, дійсна користь, а не порожня балаканина.
Мова оповідання «Сосонка» багата емоційні, зменшувально-пестливі слова, використані для надання розповіді рис казковості й ліризму.
