Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Як дитиною, бувало...»
Леся Українка (1871-1913)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Цей вірш - спогад поетеси про становлення її характеру, внутрішньої волі. З десяти років дівчинка боролась із тяжкою недугою, а на дванадцятому році життя у неї виявили ознаки туберкульозу кісток. Спочатку хвороба захопила руку, потім поширилась на ногу. Біль став і катом, і суворим учителем малої дитини: вона зрозуміла марність сліз у боротьбі з недолею, формувала у собі здатність гідно переносити біду, та ще й бути радісною, веселою, щасливою. Проте поет - не безжурний співець, він має відчувати горе і біль інших людей, тому загартована власним болем, Леся не розучилась плакати, щиро переживаючи драму людського життя. Таким чином, поезія переростає із особистих спогадів у роздуми про поета, його місце у суспільстві.

Вірш побудований на антитезі «сміх» - «плач». Віршовий розмір - хорей.

1884 рік був знаменним у житті поетеси - у львівському журналі «Зоря» з’явився її перший друкований вірш «Конвалія» за підписом «Леся Українка», а невдовзі - поезія «Сафо». З цього року, власне, й починається творча біографія письменниці. Вона бере участь у роботі літературного гуртка «Плеяда», який виник наприкінці 80-х років XIX століття. За спогадами В. Самійленка, щотижня у визначений день сходилася ця громадка в композитора Миколи Лисенка. Тут читали автори свої нові твори й переклади, тут їх обговорювали, складали проекти нових літературних робіт.

Леся Українка займається самоосвітою, вивчає європейські мови, читає багато творів і вітчизняних, і зарубіжних авторів, багато пише, намагаючись знайти свій стиль, свою манеру письма. У 1893 році виходить перша збірка віршів Лесі Українки «На крилах пісень», яка, за словами І. Франка, «становить, без сумніву, найважніший здобуток поетичної нашої літератури».

Друга збірка, «Думи і мрії» - вийшла у 1899-му, а третя - «Відгуки» - у 1902 році.

Тематика поезій Лесі Українки дуже широка. Громадянська лірика є провідною у творчості поетеси. Її джерела слід шукати ще у дитинстві Лесі. Так, батьки Косачі заохочували своїх дітей до читання книг, а також постановки театральних вистав на історичні сюжети (пізніше, захоплена історією й натхненна Д. Яворницьким, Леся Українка, напише підручник для своїх молодших братиків і сестер). Ідеалами для дівчинки були не жорстокий переможець, а той, хто під загрозою смерті не скорився, не лицар-завойовник, а горда красуня, що відкинула його залицяння.

Фантазія дівчинки малює страшні каземати, де стікає кров’ю бранець-лицар. Його живить лиш думка про перемогу побратимів:

Хто живий у сьому замку?

Хто тут має серце в грудях?

Другом будь, зійди на вежу,

Подивись на бойовисько!

Подивись на бойовисько,

Хто кого перемагає?

Чи над лавами ще в’ється

Корогва хрещата наша?

Коли ні, - зірву завої!

Хай джерелом кров проллється,

Будь проклята кров ледача,

Не за рідний край пролита!

Дитячі мрії несподівано повертаються до ліричної героїні страшною реальністю: це вона - той закутий лицар, що сидить у полоні, закута у кайдани «невидимою рукою» (тут - прозорий натяк на Росію як «тюрму народів»). За мури не долинає жодного звуку, не чути гуку бойовища, а може, вже й не бореться ніхто за свободу рідної землі? Тоді героїня повторює слова казкового лицаря:

Будь проклята кров ледача,

Не за чесний стяг пролита!..»

Твір, таким чином, є своєрідною алегорією, де засобом паралелізму розкривається ідея громадянської відповідальності кожного українця за долю рідної землі.

А заклик «Вставай, хто живий, в кого думка повстала!» засвітив у серці народному «досвітній вогонь» національного самоусвідомлення, будив від тяжкої гнітючості «темної ночі», кликав до боротьби, до щастя. І. Франко зазначав, що з часу Шевченкового «Поховайте та вставайте» Україна не чула такого гарячого заклику, як з вуст цієї слабосилої, хворої жінки.

Громадянська лірика Лесі Українки відзначається особистими, іноді глибоко інтимними мотивами. Власна життєва трагедія - невиліковна хвороба - загартувала її волю і дух, і ось з’являються поезії, де мужність переборює фізичний біль («Хто вам сказав, що я слабка...», «Contra spem spero!»).







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.