Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Contra spem spero!»
Леся Українка (1871-1913)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Мотивом цієї поезії є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і митецького кредо поетеси. Леся Українка, говорячи про жаль, голосіння, сльози, має на увазі не стільки свій власний стан, скільки змальовує становище простого народу в тогочасному суспільстві. Власну життєву позицію поетеса висловлює категорично:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Митець - ліричний герой цієї поезії - усвідомлює марність своєї праці, яка розкривається в алегоричних образах квіток на морозі, а також через зображення Сізіфової праці: «Я на гору круту крем’яную буду камінь тяжкий підіймать...» Сучасне авторові суспільство показане як темна ніч. Проте не безнадія, а світла віра звучить з рядків вірша: кора льодовая розтане, і квіти барвисті зійдуть, морок темної ночі розриває світло провідної зірки.

Художня ідея вірша полягає у ствердженні активної громадянської позиції поетеси, служінні народним ідеалам.

Твір насичений образами-символами (кора льодовая, міцна; квітки на морозі та ін.) і через це мова набуває афористичності. Так, стали крилатими слова Лесі Українки «Жити хочу! Геть думи сумні!».

Поезія багата на художні засоби, які допомагають розкрити ідею твору. Вірш побудований за законами антитези (хмари осінні - весна золота; сумний переліг - барвисті квітки), що переходить в оксиморон (Я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись...). Яскравість образів поезії створюють епітети (переліг вбогий, сумний, сльози гіркі, гарячі, весна весела, квітки барвисті). Для підсилення акцентів автор використовує інверсію (хмари осінні; кора льодовая, міцна; вага страшная; пісня весела), гіперболу (не стулю ні на хвильку очей), анафору.

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

Твір написаний анапестом, римування перехресне (абаб).