Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«І все-таки до тебе думка лине...»
Леся Українка (1871-1913)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Своєрідність композиції цього твору полягає у формі, якою він написаний. Це - ліричне звертання до рідного краю, роздуми про його стан, заклик до рішучих дій. Мова вірша афористична (сором сліз, що ллються від безсилля; що сльози там, де навіть крові мало), в ньому використано риторичні звертання, які надають віршу логічної спрямованості, ідейної довершеності. Невеликий за обсягом твір насичений художніми засобами: у ньому є епітети (занапащений, нещасний край), метафори (серце гине), гіпербола (країна ціла може в них [сльозах] втопитись), інверсія (країна ціла).

Вірш насичений експресією, він чітко й неоднозначно виражає громадянську позицію автора - заклик до боротьби проти насилля над рідним краєм і народом, що виражений в останніх рядках поезії.

Віршовий розмір поезії - ямб. Римування - кільцеве (ябба).

Навіть у пейзажній ліриці ми бачимо особу автора передусім як громадянина рідного краю. Буря і боротьба - це вираження життєвого кредо поетеси, для якої життя без боротьби - безцільне.